АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

 

Наведені судження переконують, що об'єктом адміністра­тивних процесуальних відносин не можуть бути ні предмети матеріального характеру, ні матеріально-правові відносини.

Об'єкт адміністративних процесуальних відносин характе­ризується власними специфічними ознаками, які виокремлю­ють його від однойменної матеріальної галузі права. Це, по-перше, встановлення порядку регулювання матеріальних від­носин, на реалізацію якого спрямовані процесуальні права, обов'язки і процесуальні дії суб'єктів правовідносин. Саме встановлення порядку регулювання матеріальних відносин і підкреслює специфічність адміністративного процесуального права. По-друге, досягненням процесуальних наслідків, що за­безпечують реалізацію прав, свобод, інтересів фізичних чи юридичних осіб та захист публічного інтересу. Саме на досяг­нення кінцевого результату розгляду конкретної адміністратив­ної справи спрямована діяльність суб'єктів владних повнова­жень, усіх учасників процесу. Цієї точки зору дотримуються і цивілісти-процесуалісти¹.

У цьому зв'язку логічним буде визнати, що об'єктом ад­міністративних процесуальних відносин є реалізація встановле­ного порядку регулювання матеріальних правовідносин та її процесуальні наслідки.

Особливості та специфічні ознаки адміністративних проце­суальних правовідносин дозволяють висловити сумнів про не­заперечність твердження, що «процесуальні норми другорядні щодо матеріальних², що «слід визнати цілком безпідставним будь-які спроби обгрунтувати самостійне існування — поряд із власне адміністративним правом — окремої галузі так званого «адміністративного процесуального права», що регулювало б таке кореспондуюче адміністративному праву явище, як «ад­міністративний процес»³, що більша частина адміністративних проваджень спрямована на регулювання правовідносин пози-

¹ Чорнооченко С. І. Цивільний процес України: Навч. посібник. — К.:
Центр навч. літератури, 2004. — С 41; Гражданское процессуальное право
Украинской ССР / М. И. Штефан, Е. Г. Дрижчаная, Л. К. Радзиевская и
др. — К.: Выща школа; Изд-во при Киев, унт-те, 1989. — С. 39.

² Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Під­
ручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 269.

³ Авер 'янов В. Б. Процесуальний аспект адміністративного права: особ­
ливості тлумачення // Державне управління: проблеми адміністративно-
правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер'янова. — К.: Факт,
2003. - С 41.

тивного характеру¹ тощо. Адже норми процесуального права встановлюють порядок застосування норм матеріального пра­ва, адміністративне процесуальне право має власний предмет і об'єкт правового регулювання, не всі правовідносини позитив­ного порядку в публічній сфері належать до предмета правово­го регулювання нормами адміністративного процесу.

Зміст адміністративних процесуальних правовідносин скла­дають суб'єктивні права й обов'язки учасників адміністративно­го процесу, які взаємопов'язані і утворюють юридичний зв'язок між учасниками правовідносин. Це фактична поведінка учасни­ків правовідносин, визначена процесуальними нормами.

Суб'єктивне право передбачає можливість вимагати від ін­шої особи певної поведінки вчинення певних дій або утриман­ня від певних дій і звернення до уповноважених органів про захист своїх прав і законних інтересів. Наприклад, особа має право звернутися до органу владних повноважень щодо реєст­рації господарської діяльності відповідно до чинного законо­давства, а останній зобов'язаний здійснити таку реєстрацію з дотриманням певних процедур, встановлених законодавством.

Суб'єктивні обов'язки — це передбачена законом необхід­ність певної поведінки особи, забезпечена можливістю держав­ного примусу.

Отже, суб'єктивні права і кореспондуючі їм обов'язки, коли одна сторона реалізує свої права, а інша виконує обов'язки, складають зміст правовідносин.

,. Юридичні факти — це певні обставини, закріплені в проце­суальних нормах, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються адміністративні процесуальні відносини. Таки­ми обставинами виступають процесуальні дії, які спрямовані на досягнення певної мети: порушення (відкриття) адміністратив­ної справи; розгляд і вирішення правового спору; спору про право тощо. Наприклад, звернення до легалізуючого органу про надання права здійснення певного виду діяльності подання адміністративного позову, відкриття уповноваженою особою адміністративної справи та ін. Процесуальні дії — це реалізація учасниками процесу своїх прав і обов'язків. На відміну від ма­теріальних правовідносин, де юридичними фактами виступа­ють як дії або бездіяльність, так і події, у процесуальних відно­синах виступають лише дії, які є засобом реалізації суб'єктами

¹ Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник Для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С 16.

ГЛАВА 3

своєї волі, своїх прав і обов'язків. Бездіяльність та події не викликають процесуальних наслідків, хоча в деяких випадках можуть бути приводом для вчинення процесуальних дій.

У цьому зв'язку викликає сумнів теза, що «юридичним фактом, який породжує адміністративні процесуальні відноси­ни, є відповідне адміністративно-правове відношення»¹. Це, по-перше, суперечить тому, що адміністративними процесу­альними нормами регулюються відносини у інших галузях пра­ва, по-друге, необгрунтовано надає можливість вести мову про віднесення широкого кола (без обмежень) управлінських дій до адміністративних проваджень (дисциплінарні провадження, видання нормативних актів, діловодство тощо).

Варто звернути увагу, що у цивільному і кримінальному процесі саме як елемент, як складову процесуальних відносин розглядають не юридичні факти, а зміст процесуальних відно­син як сукупність прав і обов'язків². Адже реалізація цих прав і обов'язків здійснюється шляхом вчинення процесуальних дій, тобто юридичних фактів.

Адміністративні процесуальні відносини характеризуються всіма ознаками процесуальних відносин, але, крім цього, ма­ють деякі особливості.

1. Органічно пов'язані з адміністративними правовими від­
носинами, та відносинами, які виникають у інших галузях пра­
ва, але захищаються нормами адміністративного та адміністра­
тивного процесуального права, наприклад, за невиплату за­
робітної плати передбачена адміністративна відповідальність
(ч. 1 ст. 41 КУпАП).

2. Характеризуються особливим колом суб'єктів. Напри­
клад, справи про адміністративні правопорушення розглядають
крім судів, посадові особи органів виконавчої влади, органи

¹ Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. — 3-є
вид., стереотип. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С 319.

² Чорнооченко С. І. Цивільний процес України: Навч. посібник. — К.:
Центр навч. літератури, 2004. — С. 42; Безлюдько І. О., Бичкова С. С, Боб­
рик В. І. та ін. Цивільне процесуальне право України: Навч. посібник / За
заг. ред. С. С. Бичкової. — К.: Атіка, 2006. — С. 36; Гражданское процессу­
альное право Украинской ССР / М. И. Штефан, Е. Г. Дрижчаная, Л. К. Рад-
зиевская и др. — К.: Выща школа; Изд-во при Киев, ун-те, 1989. — С. 36;
Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. посібник. — К.:
Юрінком Інтер, 2003. — С. 25; Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П.
Кримінальний процес України: Підручник. — 2-е вид., перероб. і допов. —
К.:Либідь, 1999. - С 11.