На визначення поняття адміністративного процесу значний вплив здійснюють взаємопов'язані з предметом правового регулювання норми права і правові інститути, які входять до галузі права, становлять її систему. Аналіз авторських концепцій та підходів щодо визначення адміністративного процесу дає можливість дійти висновку про наявність двох форм адміністративного процесу: управлінської і судової. Ці форми неможливо ототожнювати, але на рівні проваджень вони утворюють правові інститути і складають окрему галузь адміністративного процесуального права, яка на противагу процесу (діяльності у сфері публічних відносин) як цілісна правова система існує в реальності1.
Управлінська форма адміністративного процесу як комплексне нормативне утворення, на чому неодноразово наголошує у своїй роботі О. В. Кузьменко2, об'єднує низку врегульованих нормами адміністративного процесуального права (а в окремих випадках й інших галузей права) відповідних процесуальних проваджень, із застереженням зроблених вище, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів громадян, прав та інтересів юридичних осіб, держави і суспільства в цілому.
Управлінська форма своїм змістом охоплює і юрисдикційну концепцію («вузьке» розуміння) визначення адміністративного процесу, яка висвітлюється в юридичній літературі3 і піддається критиці прибічниками управлінської (позитивної) концепції адміністративного процесу4.
1 Стефанюк В. С Судовий адміністративний процес: Монографія. —
Харків: Консум, 2003. — С 36—38.
2 Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно
графія. — К.: Атіка, 2005. — С 68—69, 78—70.
3 Салищева Н. Г. Административный процесе в СССР. — М.: Юрид.
лит., 1964. — С. 12—16; Клюшниченко А. П. Производство по делам о мел
ком хулиганстве. - К.: РИО КВШ МВД СССР, 1970. - С. 37 та ін.
4 Студеникин С. С. Социалистическая система государственного уп-
равленя и вопрос о предмете советского административного права // Воп
росы советского административного права. — М., 1949. — С. 44; Ад
міністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук,
О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005.
— С. 210—211; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес:
Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД,
2001. — С. 9; Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий фено
мен: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 363; Кузьменко О. В.
Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. — К.: Атіка,
2005. - С. 65-75.
Управлінська форма процесу — це система техніко-фор-мальних приписів і норм щодо установлення порядку здійснення конкретних процесуальних дій, у сфері як позитивного регулювання, так і застосування примусових заходів при визнанні, реалізації та захисті прав, обов'язків і законних інтересів фізичних чи юридичних осіб.
Судова форма адміністративного процесу — нормативне утворення, врегульоване адміністративно-процесуальними нормами і спрямоване на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку органів владних повноважень або їх посадових осіб. Судова форма процесу — це теж система техніко-формальних приписів і норм щодо визначення повноважень адміністративних судів та встановлення порядку звернення до адміністративних судів, розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ у адміністративних судах та здійснення адміністративного судочинства.
На перший погляд, ніби існує антагонізм між зазначеними формами процесу — не може бути поєднання юридичних явищ, які лежать у різних площинах правової дійсності — судова влада є продовженням виконавчої влади. Проте більш глибокий аналіз показує, що і в управлінській формі процесу, і в судовій формі процесу багато спільного. По-перше, вони діють, регулюють суспільні відносини у сфері публічної влади. По-друге, вони забезпечують виконання і захист прав і обов'язків громадянина, держави, суспільства в цілому. По-третє, процесуальна діяльність врегульована відповідними нормами права; має досить високу формалізацію. По-четверте, обов'язковими суб'єктами відносин є наявність державного органу чи його посадової особи. Ці спільні ознаки, завдання і мета дозволяють підкреслити, що між зазначеними формами процесу не існує антагонізму, навпаки, і управлінська, і судова форми адміністративного процесу є сукупністю процесуальних дій, спрямованих на вирішення конкретних адміністративних справ або на виправлення та усунення управлінських недоліків і помилок.
Таким чином, адміністративний процес (звертаємо увагу: процес, а не адміністративне процесуальне право) — це вид юридичного процесу, який регламентує порядок і умови визнання та забезпечення реалізації прав, обов 'язків, свобод та інтересів громадян, юридичних осіб і держави, їх захисту, розгляду і вирішення