Важливими складовими (елементами) адміністративних проваджень і відповідно адміністративного процесу в цілому є процесуальні стадії, етапи, процесуальні дії, здійснення яких визначається логікою процесуальної діяльності. Саме вони визначають послідовність вчинення дій при вирішенні конкретних адміністративних справ.
Процесуальні дії, етапи, мають бути певним чином врегульовані адміністративними процесуальними нормами, і лише за таких умов їх можна відносити до адміністративних проваджень і адміністративного процесу в цілому. Адже більшість науковців вважають, що адміністративний процес — це врегульована нормами права діяльність повноважних органів влади, їх посадових і службових осіб. Ступінь врегулювання має бути якомога повним — тобто найбільш повне закріплення порядку здійснення тих чи інших процесуальних дій. Якщо стадії, етапи, дії не врегульовані нормами права, то чи варто їх відносити до адміністративного (державно-владного) процесу? Наприклад, як провадження щодо комплектування організаційних структур персоналом1, провадження про заохочення громадян2. Це, скоріше, творча діяльність керівника щодо роботи з кадрами, ніж чітко врегульовані нормами адміністративного процесуального права процесуальні дії.
В цьому зв'язку, на нашу думку, спірною є теза, що стадії одних видів проваджень зафіксовані в нормативному порядку, інших — не зафіксовані. У цьому випадку вирішення питання
1 Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С 371.
1 Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га-ращук, О. В.Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005. - С 212 та ін.