СУТНіаЬ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ТА ЙОГО ЗМІСТ

 

про стадію залежить не тільки від характеру адміністративного провадження і ступеня його врегульованості адміністративно-процесуальними нормами, а й від позиції того чи іншого до­слідника¹, або не зафіксовані в нормативному порядку стадії проваджень являють собою специфічний результат доктри-нального узагальнення чинних у тій чи іншій сфері правил². Виникає питання: як можна говорити про врегульований на державному рівні у сфері державного управління процес, ви­значення дій, етапів, стадій, якого віддане на відкуп дослідни­ків чи виконавців? Отже, процесуальні дії мають бути зафіксо­вані в нормативному порядку. Інша річ, що в окремих видах проваджень законодавець не визнає за доцільне чітко окреслю­вати обсяг, межі, перелік та назву стадій. В таких випадках їх виділення є дійсно специфічним результатом узагальнення чинних у тій чи іншій сфері правил. Наприклад, у проваджен­нях за зверненням громадян, реєстраційно-дозвільних та інших провадженнях законодавство не фіксує в нормативному поряд­ку назву стадій, їх обсяг, мету, а лише регламентує порядок, умови, строки вчинення тих чи інших дій з метою вирішення завдання по суті.

Процесуальна стадія в юридичній літературі майже одно­стайно визнається як відносно відокремлена частина прова­дження, спрямована на досягнення певної мети та розв'язання відповідних завдань³.

У кримінальному процесі, з урахуванням його специфіки, стадії визначаються як самостійні, пов'язані між собою кримі­нально-процесуальними нормами частини кримінального про­цесу, відмежовані одна від одної підсумковим процесуальним рішенням, які характеризуються безпосередніми завданнями, що випливають із загальних завдань судочинства, колом ор­ганів і осіб, учасників провадження у справі, порядком вико­нання процесуальних дій і характером кримінально-процесу-

¹ Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Мо­
нографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 375.

² Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно­
графія. — К.: Атіка, 2005. — С 215.

³ Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га-
ращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер,
2005. — С. 213; Колпаков В. К Адміністративно-деліктний правовий фено­
мен: Монографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С. 375; Кузьменко О. В.
Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. — К.: Атіка,
2005. — С 215 та ін.

і ц

альних відносин¹. У цивільному процесі стадія визначається як система цивільних процесуальних дій, об'єднаних найближчою процесуальною метою².

Таким чином, стадію адміністративного провадження мож­на визначити як урегульовані нормами адміністративного про­цесуального права порядок і умови здійснення відносно само­стійних і логічно пов'язаних процесуальних дій, спрямованих на вирішення і розв'язання завдань певної частини конкретно­го адміністративного провадження. Наприклад, вирішення пи­тання про порушення адміністративної справи.

Звісно, що стадії адміністративного провадження характе­ризуються колом суб'єктів, порядком виконання процесуаль­них дій, особливостями адміністративних процесуальних від­носин, метою досягнення тощо. У більшості випадків завер­шення стадії оформляється процесуальним документом. Наприклад, у провадженнях з адміністративного судочинства суд постановляє ухвалу або приймає постанову.

В юридичній літературі існує дуже багато точок зору щодо кількості стадій в окремих провадженнях³. Проте це не має прак­тичного значення, важливим є те, щоб у своїй сукупності стадії відображали цілісну картину провадження та послідовність вчи­нення процесуальних дій. Все, що стосується конкретизації стадій, зазначає В. К. Колпаков, — назва, мета, кількість, — сто­сується наукових проблем і розв'язується науковцями відповід­но до їх поглядів⁴, з чим, безумовно, слід повністю погодитися.

Водночас, з метою наукової класифікації стадій адміністра­тивних проваджень можна віднайти спільні ознаки вчинення тих чи інших процесуальних дій в будь-якому виді проваджень, що складають процесуальні стадії. На нашу думку, до таких

¹ Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України: Навч. посібник. — К.:
Юрінком Інтер, 2003. — С 12—13.

² Чорнооченко С. І. Цивільний процес України: Навч. посібник. — К.:
Центр навч. літератури, 2004. — С. 12.

³ Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник
для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С 24;
Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук,
О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2005.
— С. 213; Колпаков В. К, Кузьменко О. В. Адміністративне право України:
Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 303; Колпаков В. К Ад­
міністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. — К.: Юрінком
Інтер, 2004. — С. 375—378; Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України:
Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С. 13.

⁴ Колпаков В. К Адміністративно-деліктний правовий феномен: Мо­
нографія. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — С 377.

процесуальних стадій адміністративних проваджень та ад­міністративного процесу в цілому належать: 1) вирішення пи­тання про відкриття адміністративної справи; 2) з'ясування фактичних обставин справи; 3) розгляд справи і винесення рі­шення у справі; 4) перегляд рішення у справі; 5) виконання прийнятого рішення у справі.

Зазначені стадії носять узагальнюючий характер для усіх видів проваджень. Тому кожна із стадій залежно від адміністра­тивного процесуального статусу суб'єктів процесу адаптується до конкретної мети і завдань провадження, являє собою від­носно самостійну і завершену частину того чи іншого адмі­ністративного провадження. В цьому зв'язку кожному виду адміністративних проваджень притаманні свої стадії, і не виключено, що деякі стадії можуть і не повторюватися в інших видах проваджень. Наприклад, перегляд рішення у справі у більшості реєстраційно-дозвільних проваджень не відбуваєть­ся, а збираються необхідні документи для реєстрації і переда­ються на новий розгляд.

Кожна стадія, в свою чергу, складається з окремих етапів, що реалізують проміжні цілі і завдання. Так, на стадії вирішен­ня питання про порушення адміністративної справи здійс­нюється комплекс процесуальних дій, спрямованих на збиран­ня та фіксацію інформації про фактичний стан справи та ре­альні факти.

Характерною особливістю етапів є необхідність вирішення конкретного завдання провадження певним колом суб'єктів. Наприклад, в адміністративному судочинстві на стадії вирішен­ня питання про порушення адміністративної справи суддею ви­рішується завдання — відкриття провадження в адміністратив­ній справі, в ході якого суддя повинен з'ясувати, чи відповідає позовна заява вимогам, чи подана заява процесуально здатною особою, чи немає підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження та ін. (ст. 107 КАСУ).

Процесуальний етап адміністративного провадження — це комплекс процесуальних дій, спрямованих на вирішення за­вдань стадії провадження, що здійснюються уповноваженими на те органами, їх посадовими і службовими особами.

Узагальнена система стадій і етапів провадження може бути представлена наступним чином.

1. Вирішення питання про відкриття адміністративної спра­ви: а) збирання та фіксація інформації про фактичний стан