Чітке й послідовне розрізнення доказів як відомостей про факти, обставини та їх процесуальних джерел мають певне прикладне значення при оцінці та перевірці доказів. У науковій літературі1 докази поділяються:
1) залежно від відношення до обставин, що підлягає доказуванню — на прямі та непрямі.
Прямі докази — це докази, з яких можна зробити достовірний висновок про існування чи відсутність доказуваного факту, тобто прямі докази безпосередньо вказують на обставину, що підлягає доказуванню.
Непрямі докази — це докази, з яких можна зробити ймовірний висновок про існування чи відсутність доказуваного факту. Наприклад, незареєстроване в органах юстиції рішення Київра-
ш ' Колпаков В. К, Кузьмєнко О. В. Адміністративне право України: Під-ї>уЧник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С 298; Коваленко Є. Г. Кримінальний Р&оцес України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — С 120.