ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

або необхідних дій, пов'язувати з їх закінченням обов'язкові

наслідки¹.

У цьому зв'язку найважливішою гарантією забезпечення прав учасників адміністративного процесу є строковість проце­суальних дій, які мають свої часові межі, визначені процесуаль­ним законодавством. Це означає, що будь-яка процесуальна дія має відбуватися своєчасно з дотриманням всіх принципів адміністративного процесу в часових межах, встановлених за­коном, а у передбачених законодавством випадках — встанов­лених судом, органом владних повноважень (посадовою осо­бою) для здійснення процесуальних дій учасниками адміністра­тивного процесу.

Законодавством України визначено, що процесуальні строки — це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчи­няються процесуальні дії (ст. 101 КАСУ). Аналогічне визначен­ня поняття процесуальних строків дається у Цивільному про­цесуальному кодексі України (ст. 67), Господарському проце­суальному кодексі України (ст. 50) та інших нормативно-процесуальних актах. Це визначення, принаймні, дає змогу говорити про наявність двох груп (видів) строків. До першої групи належать строки, встановлені законом, до другої групи — строки, тривалість і межі яких визначаються судом, органом владних повноважень (посадовою особою), іншим уповноваженим органом.

Процесуальні строки визначаються годинами, днями, міся>-цями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 101 КАСУ, статті 37—39, 263 КУпАП). Порядок і умови перебігу і обчислення процесуального строку визначені ст. 103 КАС України, правила якої можуть бути застосовані й повинні застосовуватися для будь-яких проваджень в адміністративному процесі за винят­ком проваджень, пов'язаних з адміністративним затриманням фізичної особи, коли йдеться про тимчасове позбавлення волі, що зачіпає суттєві інтереси особи, коли перебіг процесуального строку починається з моменту доставления особи до органу

¹ Рабінович П. М. Час у праві (темпоральні властивості діяльності як об'єкт правового регулювання) // Вісник акад. правових наук України. — 1999. — № 3. — С. 3—33; Баб'як А. В. Адміністративно-процесуальні стро­ки: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2005. — С. 6; Луць В. В. Стро­ки у цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу. Львів: Львів, держ. ун-т, 1992. — С. 16; Маляренко В. Щодо строків кримінально­го процесу // Право України. — 2000. — № 1. — С. 16.

внутрішніх справ. Щодо інших умов обчислення процесуаль­ного строку, то варто навести зміст ст. 103 КАС України.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Наприклад, пер­шого грудня 2006 р. судом притягнуто особу до адміністратив­ної відповідальності з накладенням на неї стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами стро­ком на два роки. В даному випадку обмеження, пов'язані зі стягненням, тобто час дії стягнення, закінчується першого грудня 2008 р.

Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповід­не число останнього місяця цього строку. Наприклад, судом накладено на особу адміністративне стягнення у вигляді ви­правних робіт першого грудня 2006 р. строком на два місяці. В цьому випадку час дії стягнення закінчується першого лютого 2007 р.

Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, при­падає на такий місяць, що відповідного числа немає (напри­клад 31 число), то строк закінчується в останній день цього місяця (30 числа чи 28/29 лютого).

Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на пев­ний день, вважається цей день.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший піс­ля нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчен­ня позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або гро­шові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній