ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

 

справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня по­новлення провадження.

Водночас обчислення строків у справах, пов'язаних з вибор­чим процесом чи процесом референдуму, мають певні особли­вості. Строки у таких провадженнях обчислюються днями і го­динами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настан­ням певної події (виборів, наприклад), є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановлено­го законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду (ст. 179 КАСУ).

Законами може бути визначено інший порядок обчислення строків. Наприклад, строк адміністративного затримання об­числюється з моменту доставления правопорушника до при­міщення органу внутрішніх справ, сільської, селищної ради, іншого приміщення для складання протоколу, а особи, яка була у стані сп'яніння — з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КУпАП); для адміністративного арешту — з моменту ад­міністративного затримання (ч. 2 ст. 327 КУпАП). У всіх ви­падках процесуальні строки точно визначені законом і не під­лягають жодній зміні. Дотримання цих вимог забезпечує за­конне та своєчасне вирішення конкретної адмшістративної справи.

Таким чином, процесуальним строком визнається визначе­ний законом або судом чи органом владних повноважень пе­ріод часу, з перебігом якого учасники адміністративних про­ваджень виконують відповідні дії, спрямовані на виникнення, зміну та припинення адміністративно-процесуальних відносин щодо визнання, реалізації та забезпечення прав і законних ін­тересів фізичних чи юридичних осіб.