Види заходів процесуального примусу та їх характеристика

Процесуальний примус тісно пов'язаний з адміністратив­ними провадженнями. Кожному виду адміністративних про­ваджень властиві відповідні заходи процесуального примусу. Наприклад, у провадженнях за позовами немає потреби затри­мання особи з метою забезпечення притягнення її до відпові­дальності. У разі неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, позивача, відповідача суд може відкласти розгляд справи, залишити позовну заяву без розгляду чи вирішувати справу на підставі наявних у ній доказів (части­ни 2—4 ст. 128 КАСУ), що не завжди може відповідати інтере­сам учасників у справі, тому законодавець стимулює їх доб­ровільну явку до суду. Інша справа в адміністративно-деліктних провадженнях, у яких ухилення від «спілкування» з уповнова­женими розглядати адміністративні справи органами може призвести до уникнення адміністративної відповідальності.

Тому кожному виду проваджень притаманні спеціальні за­ходи процесуального примусу. В деяких випадках ці заходи за призначенням і змістом співпадають, наприклад: тимчасове ви­лучення доказів; привід. В інших випадках — суттєво різняться: доставления правопорушника; адміністративне затримання; вилучення речей та документів тощо. Отже, з нашої токи зору, найдоцільніше розглянути види заходів процесуального приму­су відповідно до видів адміністративних проваджень.

У провадженнях у сфері управління заходи процесуального примусу чітко не визначені, крім визначення (закріплення) прав уповноваженого суб'єкта. Проте встановлення заходів ад­міністративного примусу щодо присутності особи при розгляді справи, її відповідальності за ненадання об'єктивних даних, пояснення свідків і таке інше було б корисним для об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи.

У провадженнях з адміністративного судочинства встановле­но чотири види заходів процесуального примусу (ст. 269 КАСУ):

1) попередження;

2) видалення із зали судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, ор­ганом владних повноважень;

4) привід.

Попередження — це письмове викладення зауваження до особи про порушення нею порядку під час судового засідання

 

ГЛАВА 8

або невиконання розпоряджень головуючого. Наприклад, об­разливе чіпляння до учасників процесу, репліки, недотримання тиші у залі судового засідання тощо. Попередження може бути застосоване до будь-якої особи, яка присутня в судовому засі­данні. Застосування попередження оформляються ухвалою суду та робиться позначка в журналі судового засідання.

Видалення із зали судового засідання — це вимога головуючо­го у судовому зсіданні або судового розпорядника до особи, яка повторно, тобто після попередження, вчинила порушення по­рядку під час судового засідання або не виконує розпоряджен­ня головуючого, залишити залу судового засідання.

Видалення із зали судового засідання може бути застосова­не до будь-якої особи, яка присутня в судовому засіданні й порушує встановлені правила. Застосування цього заходу та­кож оформлюється ухвалою суду та робиться позначка в жур­налі судового засідання.

Застосування попередження і видалення із зали судового засідання головуючим у судовому засіданні та судовим розпо­рядником базуються на тому, що на судового розпорядника покладено обов'язок слідкувати за дотриманням порядку осо­бами, присутніми у залі судового засідання, його вимоги є обов'язковими для усіх осіб, які беруть участь у справі, та при­сутніх у залі судового засідання (ч. 2 ст. 64 КАСУ). Це дає під­стави вважати, що судового розпорядника наділено владними повноваженнями щодо забезпечення умов, необхідних для роз­гляду адміністративної справи. Звісно, такими повноваження­ми наділено і головуючого у судовому засіданні, який вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні на­лежного порядку (ч. З ст. 123 КАСУ), створює необхідні умови для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі.

Законодавець окремо визначає наслідки для перекладача за порушення порядку під час судового засідання або невиконан­ня розпоряджень головуючого (ч. 2 ст. 270 КАСУ). Отже, у разі вчинення таких дій перекладачем уперше суд може застосувати до нього попередження. Однак після вчинення перекладачем зазначених дій повторно суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача, про що постановлюється ухвала суду і ро­биться позначка в журналі судового засідання.

Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом — це ви­требування судом письмових та речових доказів, які без поваж-