ності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети можуть бути піддані оглядові з участю двох понятих за відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративні правопорушення або у протоколі про адміністративне затримання.
Вилучення речей і документів — це примусове тимчасове або постійне припинення володіння, користування та розпоряджання певними речами або документами з метою забезпечення доказів вчинення правопорушення, а також вилучення з цивільного обороту необоротоздатних та обмежено оборотоз-датних речей (ст. 265 КУпАП).
Речі й документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, вилучаються уповноваженими особами:
— органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні;
— органів державної податкової служби України;
— органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;
— органів, правомочних здійснювати адміністративне затримання;
— органів, що здійснюють особистий огляд і огляд речей.
Вилучені речі й документи зберігаються до розгляду справи
про адміністративне правопорушення, а після розгляду справи їх у встановленому порядку конфіскують (наприклад, транспортний засіб, який використовувався для перевезення нелегальних мігрантів — ч. З ст. 206і КУпАП), або повертають володільцеві (ордени, медалі, нагрудні знаки) або знищують (самогон та апарати для його вироблення), а при оплатному вилученні речей — реалізують (транспортний засіб у разі керування ним у стані сп'яніння повторно протягом року — ч. 2 ст. 130 КУпАП) в установленому законом порядку.
При вилученні речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
Адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей можуть бути оскаржені заінтересованою особою до вищестоящого органу щодо органу, який застосував ці заходи, прокурора або до суду (ст. 267 КУпАП).
Привід — на відміну від приводу у судочинному провадженні з адміністративного судочинства, в якому приводу підлягають сторони, треті особи, свідки, в адміністративно-деліктному
провадженні привід — це примусове доставления особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі якщо відповідно до закону присутність цієї особи є обов'язковою. Підставою приводу є ухилення особи, яка притягається до відповідальності, від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міжміського суду. Начальник органу або суддя виносить постанову про примусовий привід особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для участі у розгляді й вирішенні справи про адміністративне правопорушення.
Обов'язковість присутності особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення визначається ч. 2 ст. 268 КУпАП. Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до органу, який вирішує справу, є обов'язковою. Наприклад, Закон України «Про боротьбу з корупцією» передбачає обов'язкову явку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 5 ст. 12).
Водночас слід звернути увагу на те, що, крім процесуальних заходів примусу для забезпечення проваджень законодавством передбачені ще й заходи, які закріплені нормами матеріального права. По-перше, це кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК) та відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385 КК). По-друге, це встановлення адміністративної відповідальності за неповагу до суду (ст. 1853 КУпАП), що виражається у:
а) злісному ухиленні від явки до суду свідка, потерпілого,
позивача, відповідача;
б) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпо
рядженню головуючого;
в) порушенні порядку під час судового засідання;
г) вчиненні будь-яких дій, які свідчать про явну неповагу до
суду або встановлених у суді правил;
ґ) злісному ухиленні від явки до суду експерта або перекладача.
У цьому зв'язку заходи процесуального примусу в провадженні з адміністративного судочинства можна було б доповнити за ст. 269 КАС України таким видом процесуального примусу, як складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 1853 КУпАП.