ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ


 


ної справи; відомості про заявлені клопотання; надані докази; інші документи; зауваження та заперечення учасників прова­дження; інші відомості. Замість протоколу розгляд адміністра­тивної справи може фіксуватися у спеціальних журналах, в яких відтворюються усі згадані вище питання.

Стадія прийняття адміністративного акта (рішення) та його перегляд характеризується тим, що орган владних повноважень приймає рішення у формі адміністративного акта, в якому зазна­чаються: повне найменування органа владних повноважень, який розглядав адміністративну справу, дата прийняття, реєстра­ційний номер; прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання суб'єкта звернення або повне найменування, адреса юридичної особи, яка звертається із заявою чи скаргою; дата подання заяви, скарги та їх короткий зміст; фактичні обставини, на яких ґрун­туються висновки органа владних повноважень, суть прийнятого рішення за результатами розгляду адміністративної справи.

Адміністративний акт (рішення) органа владних повнова­жень залежно від його статусу і повноважень оформляються наказом, постановою, рішенням або розпорядженням. В окре­мих випадках адміністративних проваджень, зокрема з надання адміністративних послуг, адміністративний акт може мати іншу форму, встановлену законодавством. Наприклад, у вигляді до­зволу, ліцензії, патенту, свідоцтва, сертифіката тощо.

Орган владних повноважень протягом трьох днів із дня реєстрації адміністративного акта (рішення) вручає його суб'єкту звернення, заінтересованій особі під розписку або надсилає поштою чи в електронній формі за зазначеною ними адресою. У разі відмови у позитивному вирішенні справи орган владних повноважень зазначає причини відмови та умови повторного розгляду справи. Адміністративний акт (рішення) також може бути надісланий виконавцем, визначеним в адміністративному акті, про що повідомляється суб'єкт звернення, заінтересована особа. Про вручення адміністративного акта (рішення) особою, направлення поштою чи в електронній формі суб'єкту звернен­ня, заінтересованій особі, виконавцю у матеріалах адміністра­тивної справи робиться відповідна відмітка. Недоведення ад­міністративного акта (рішення) до відома суб'єкта звернення, заінтересованих осіб або до визначених в акті виконавців є під­ставою для продовження строків його оскарження.

Разом із тим слід звернути увагу, що видання відповідного документа (дозволу, ліцензії, свідоцтва та ін.) у провадженнях з


надання адміністративних послуг здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття рішення органом влад­них повноважень.

Адміністративний акт, прийнятий за результатами розгляду адміністративної справи, може бути переглянутий самим орга­ном владних повноважень, який його прийняв, у разі коли:

1) адміністративний акт прийнято з порушенням вимог за­конодавства;

2) адміністративний акт прийнято на підставі неправдивих або недостовірних документів;

3) на час розгляду адміністративної справи скасовано нор­мативний акт, який встановлює застосування заходів примусу щодо конкретної справи;

4) на час розгляду адміністративної справи було змінено законодавство щодо встановлення обсягу прав, свобод та інте­ресів фізичних чи юридичних осіб;

5) за тим самим фактом є нескасоване рішення суду або порушена за даним фактом кримінальна справа.

У порядку здійснення контролю за діяльністю підлеглих органів, їх посадових осіб, адміністративний акт (рішення) може бути переглянутий також органом (посадовою особою) владних повноважень вищого рівня.

За результатами перегляду адміністративного акта (рішен­ня), про його повне або часткове скасування чи тимчасове зу­пинення дії повідомляється в установленому порядку суб'єкт звернення та заінтересовані особи.

Стадія звернення до виконання адміністративного акта (рі­шення) характеризується тим, що на орган владних повнова­жень, який прийняв відповідний адміністративний акт (рішен­ня), покладається обов'язок звернути, тобто спрямувати його до виконання та забезпечити контроль за виконанням.

Зміст діяльності щодо звернення адміністративного акта (рішення) до виконання становлять:

а) вручення суб'єкту звернення, заінтересованій особі, в ус­тановлені законодавством строки, адміністративного акта (рі­шення), а при наданні адміністративних послуг — дозволу, лі­цензії, патенту, сертифікату, свідоцтва чи іншого документа зазначеного у заяві (скарзі) суб'єкта звернення;

6) своєчасне направлення адміністративного акта (рішен­
ня) органу (суб'єкту)—виконавцю;

в) визначення порядку виконання адміністративного акта (рішення) та здійснення контролю за правильним виконанням;