фінансового моніторингу, державним казначейством, державною інспекцією з контролю за цінами, державною комісією з цінних паперів, службою експортного контролю, іншими центральними органами виконавчої влади та їх регіональними службами;
2) провадження з контролю у сфері фінансових (фіскальних)
відносин, тобто забезпечення надходження податків та зборів до
бюджетів усіх рівнів та внесків до державних цільових фондів,
що здійснюється органами державної податкової служби, де
ржавної митної служби Міністерства фінансів України, Пенсій
ного фонду України, фондів соціального страхування та ін.;
3) провадження з контролю у сфері безпеки життєдіяльності, що здійснюється державними пожежно-рятувальними службами, санітарно-епідемічними службами, службами захисту прав споживачів, з нагляду за охороною праці тощо з метою створення безпечних умов проживання та праці, забезпечення дотримання санітарно-епідемічних та санітарних норм, затвердження та встановлення державних стандартів, їх дотримання при наданні послуг та забезпечення прав споживачів;
4) провадження із забезпечення, установленого судом, адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі відповідно до Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 1 грудня 1994 р.1.
Отже, контрольно-наглядові провадження «пронизують» усі сфери життя суспільства, що, можливо, у ринкових відносинах не зовсім схвально сприймається, оскільки в усьому світі бізнес поважають і оберігають на державному рівні, проте у всіх випадках ця сфера діяльності органів владних повноважень, як й провадження із застосування заходів примусу, має бути чітко, якомога повно виписана в законодавстві й, бажано, на законодавчому рівні, а не на рівні підзаконних нормативних актів.
Провадження із застосування заходів адміністративного примусу, крім накладення адміністративних стягнень, здійснюється у разі необхідності попередження або припинення протиправних дій, забезпечення громадської безпеки, коли настання виняткових умов потребує застосування примусових мір, і у випадках відсутності правопорушення чи протиправних дій. Застосування заходів ад-
1 Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 52. — Ст. 455.
міністративного примусу, як відомо, набагато ширше, ніж тільки накладення адміністративних стягнень.
Важливою функцією заходів адміністративного примусу є їх правоохоронний характер, спрямований на локалізацію, нейтралізацію і недопущення правопорушень, на захист сформованих державою правовідносин. Особливості адміністративного примусу:
1) заходи адміністративного примусу встановлюються, змі
нюються, скасовуються виключно законами;
2) застосування заходів адміністративного примусу не
пов'язане з відношеннями службової підпорядкованості. Вони
застосовуються значною кількістю контрольно-наглядових ор
ганів, їх посадових осіб;
3) заходи адміністративного примусу можуть застосовуватися не лише до правопорушників, а й до законослухняних громадян у випадках введення надзвичайного стану1, необхідності подолання епідемії, епізоотії, а також забезпечення безпеки життєдіяльності суспільства;
4) заходи адміністративного примусу можуть бути застосовані як до конкретних осіб, так і до певної групи громадян чи до юридичних осіб;
5) провадження по застосуванню заходів примусу може встановлюватися, змінюватися та скасовуватися як законами, так й актами управління, виданими з метою конкретизації законів та методичного забезпечення їх виконання.
Отже, провадження із застосування заходів адміністративного примусу можна визначити як урегульовану нормами процесуального права діяльність органів владних повноважень щодо застосування заходів фізичного, психічного, організаційно-правового та майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушень, ліквідацію негативних наслідків та охорону прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб.
Вивчення нормативної бази та аналіз адміністративної практики дає можливість виділити кілька видів проваджень по застосуванню заходів адміністративного примусу: 1) провадження по застосуванню заходів адміністративного попередження; 2) провадження по застосуванню заходів адміністративного припинення; 3) провадження по застосуванню адміністративно-господарських санкцій.
1 Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 23. — Ст. 176.
___________________________________________ ГЛАВА 9___________________________________________
Провадження із застосування заходів адміністративного попередження — це застосування уповноваженими на те компетентними органами комплексу заходів, спрямованих на попередження правопорушення або недопущення ухилення від виконання обов'язків, визначених нормами права. Законодавець строго регламентує не тільки підстави, а й порядок застосування адміністративно-попереджувальних заходів, відповідальність і компетенцію посадових осіб. Кожний захід застосовується органом владних повноважень не за розсудом, а тільки у випадках, прямо передбачених законом. До заходів адміністративного попередження належать провадження:
а) із застосування санітарно-охоронних обмежень (вве
дення карантину, профілактичне щеплення, вилучення для
проведення аналізу проб продукції, санітарні перевірки дитя
чих дошкільних та шкільних закладів, торговельних підпри
ємств та закладів громадського харчування, виробничих при
міщень та ін.);
б) з примусового вилучення майна (реквізиція) у разі забез
печення необхідного правопорядку за надзвичайних умов, а
також вилучення зброї, боєприпасів, штампів, печаток та ін
ших речей, добровільно зданих компетентним органом владних
повноважень;
в) з тимчасової заборони експлуатації транспортних засобів,
механізмів, устаткування, технічний стан яких загрожує гро
мадській безпеці, безпеці праці, дорожнього руху; тимчасового
усунення від виконання наявних робіт тощо;
г) з припинення дії певних дозволів (ліцензій), примусово
го обстеження підприємств, установ, закладів щодо їх про
фесійної придатності (атестація) до виконання завдань, перед
бачених установчими документами;
ґ) провадження про визнання персони «нон грата».
Провадження із застосування заходів адміністративного припинення — це примусові заходи припинення порушень законодавства на стадії їх вчинення та усунення шкідливих наслідків і забезпечення можливості притягнення до юридичної відповідальності. До них належать провадження:
а) з адміністративного затримання особи в порядку, передбаченому статтями 261—263 КУпАП; особистого огляду, огляду і вилучення речей, ручної кладі, багажу (статті 264—265 КУпАП); відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння (ст. 266 КУпАП);