ціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової системи України. Проте ч. 2 ст. 238 Господарського кодексу України закріплює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Адміністративно-господарські санкції застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Адміністративно-господарськими санкціями визнаються не лише заходи майнового характеру (штраф, вилучення прибутку, стягнення зборів), а й заходи організаційно-правового характеру (анулювання ліцензії, обмеження діяльності об'єкта тощо), спрямовані на запобігання та припинення правопорушень у сфері господарювання, а за потреби — і застосування певних стягнень у вигляді інших негативних для правопорушника наслідків.
Адміністративно-господарські санкції за своїми матеріальними та процесуальними властивостями мають спільні риси з адміністративною відповідальністю. Вони, як і адміністративна відповідальність, не мають компенсаційного характеру, не відновлюють початкового майнового стану, їх стягнення не здійснюються на користь іншої сторони або учасника господарсько-правових відносин, а зараховуються (фінансові, штрафні санкції, як і адміністративні штрафи), повністю або частково до державного бюджету та частково — до цільових позабюджетних фондів розвитку органів державної влади чи підтримки підприємств малого та середнього бізнесу, захисту конкуренції, сприяння зайнятості населення тощо. Логічна структура норм адміністративних санкцій допускає наявність гіпотези, диспозиції та санкції, які за змістом тотожні адміністративно-деліктним нормам з їх імперативним, державно-владним характером.
Складання актів про порушення вимог нормативних акутів у сфері підприємницької і господарської діяльності та розгляд справ про порушення здійснюються контрольно-наглядовими органами виконавчої влади (в окремих випадках судами) або органами місцевого самоврядування за правилами відповідних нормативних актів, але за принципами і умовами на зразок розгляду справ про адміністративні правопорушення. Постанова (рішення) у справі про порушення в сфері економіки та накладення стягнення у вигляді адміністративно-господарських санкцій за змістом та порядком оголошення аналогічні постанові у справі про адміністративні правопорушення. Порядок оскарження і опротестування адміністративно-господарських
санкцій (хоча Господарським кодексом України його не визначено) у справі про порушення в сфері економіки за деякими винятками майже такі, як і оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Ці та інші загальні риси та ознаки адміністративної відповідальності та адміністративно-господарських санкцій, мабуть, і були підставою для стимулювання визнання окремими авторами наявності адміністративної відповідальності юридичних осіб за законодавством України.
Однак ні спільні риси і ознаки, ні розгляд справи про порушення у сфері господарювання і притягнення до відповідальності в адміністративному порядку ще не означають, що це є адміністративна відповідальність юридичних осіб. Адже притягнення до кримінальної, цивільно-правової відповідальності в судовому порядку ми не називаємо «судовою» відповідальністю, а відповідно до предмета регулювання — кримінальною або цивільно-правовою відповідальністю. Застосування адміністративно-господарських санкцій органами державної влади або органами місцевого самоврядування — це їх особливість і відмінність від інших видів юридичної відповідальності.
Використання законодавцем вже напрацьованих механізмів і опробуваних практикою юридичних режимів при застосуванні адміністративно-господарських санкцій є правомірним, доцільним, економічно виправданим. Проте, незважаючи на значну спільність загальних рис і ознак адміністративної відповідальності та адміністративно-господарських санкцій існує значна їх відмінність. За строками застосування стягнень: адміністративні — два місяці (ст. 38 КУпАП), адміністративно-господарські — шість місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через рік з дня порушення (ст. 250 ГК України). При вчиненні адміністративного проступку обов'язково складається протокол про адміністративне правопорушення, а порушення у сфері підприємницької і господарської діяльності оформлюються у більшості випадків актами, постановами тощо. Притягнення до адміністративної відповідальності . має певні юридичні наслідки — повторність вчиненого, а стягнення вважається дійсним протягом року і є обтяжуючою обставиною відповідальності у разі вчинення нового правопорушення та кваліфікуючою ознакою при притягненні до адміністративної відповідальності фізичних осіб за правопорушення у сфері господарювання (статті 163—1643, 1652 КУпАП), а застосування адміністративно-господарських санк-