ПРОВАДЖЕННЯ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

 

Суб'єкт звернення за скаргою зобов'язаний подавати від­повідні документи, докази та матеріали, необхідні для здійс­нення адміністративного провадження; своєчасно повідомляти про зміну своєї адреси та про причини неприбуття на запро­шення суб'єкта розгляду справи; виконувати вимоги, встанов­лені законодавством щодо розгляду і вирішення адміністратив­них справ.

Розгляд справи за скаргою здійснюється в загальному по­рядку. З метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин адміністративної справи суб'єкт розгляду скарги призначає слухання, під час якого учасникам адміністра­тивного провадження роз'яснює їх права і обов'язки, можливі наслідки прийняття адміністративного акта за результатами розгляду справи, заслуховує доводи, міркування, заперечення та пояснення учасників провадження, розглядає отримані до­кументи, перевіряє та оцінює зібрані докази.

Під час слухання в адміністративній справі за скаргою скла­дається протокол, в якому зазначаються: дата, час і місце про­ведення слухання в адміністративній справі; найменування та адреса суб'єкта розгляду скарги; перелік учасників адміністра­тивного провадження, які беруть участь у слуханні справи; суть скарги, що розглядається; зміст доводів, міркувань, заперечень та інших пояснень учасників адміністративного провадження; оцінка доказів, відомості про заявлені клопотання, процедурні дії та прийняті процедурні рішення тощо.

Суб'єкт розгляду скарги під час здійснення адміністратив­ного провадження за скаргою зобов'язаний:

1) невідкладно вжити заходів до припинення неправомір­них дій та бездіяльності, щодо яких подано скаргу:

2) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути скаргу;

3) за клопотанням суб'єкта звернення за скаргою надати письмове роз'яснення щодо рішення, прийнятого за результа­тами розгляду скарги, та направити прийняте рішення відпо­відним органам, посадовим особам, яких стосується його вико­нання;

4) забезпечити поновлення порушених прав;

5) вжити заходів щодо відшкодування у встановленому зако­ном порядку матеріальних збитків, завданих у результаті пору­шення прав і законних інтересів суб'єкта звернення за скаргою;

6) вирішити, в межах своїх повноважень, питання про від­повідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

7) у разі визнання скарги необгрунтованою роз'яснити по­
рядок вирішення порушеного у скарзі питання;

8) роз'яснити порядок оскарження адміністративного акта,
процедурного рішення, прийнятих за результатами розгляду
адміністративної справи за скаргою.

За рішенням суб'єкта розгляду скарги адміністративне про­вадження за скаргою може бути тимчасово зупинене за таких підстав:

1) визнання в судовому порядку фізичної особи, яка подала скаргу, безвісно відсутньою — провадження зупиняється до скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвіс­но відсутньою (ст. 45 ЦК України);

2) хвороба фізичної особи, яка подала скаргу, в результаті чого не може брати участь в адміністративному провадженні

— провадження зупиняється до одужання чи встановлення за
хворою особою опікунства або піклування;

3) реорганізація юридичної особи — провадження припи­няється за заявою до визнання правонаступника;

4) з інших підстав, визначених законодавством (відряджен­ня, стихійне лихо тощо).

Провадження за скаргою може бути закрите на будь-якій стадії у разі:

1) якщо суб'єкт звернення за скаргою у письмовій формі відмовився від продовження адміністративного провадження;

2) коли учасники провадження за скаргою досягли згоди за умови, що дії учасників не суперечать законам та не порушу­ють права, свободи, законні інтереси інших фізичних чи юри­дичних осіб.

За результатами розгляду адміністративної справи за скар­гою суб'єкт розгляду скарги приймає у формі адміністративно­го акта одне з таких рішень:

¹ 1) залишити рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівників, посадових осіб об'єд­нань громадян, засобів масової інформації, підприємств, уста­нов, закладів незалежно від форм власності при здійсненні ними владних управлінських функцій без змін, їхні дії визнати правомірними, а скаргу залишити без задоволення;

2) залишити адміністративний акт, процедурні рішення за результатами розгляду адміністративної справи за заявою або за ініціативою органа владних повноважень без змін, а скаргу

— без задоволення;

ГЛАВА 9

3) скасувати повністю або частково чи змінити оскаржува­ний адміністративний акт, процедурне рішення, а скаргу задо­вольнити повністю або частково.

4) задовольнити скаргу повністю або частково порушивши при цьому питання перед органом владних повноважень про внесення відповідних змін до прийнятого ним рішення.

Адміністративний акт суб'єкта розгляду скарги може бути також оскаржений в установленому законом порядку до суду.

Виходячи зі змісту скарги провадження за скаргою суб'єкта звернення умовно можна поділити на дві групи: провадження у зв'язку з порушенням прав і законних інтересів громадян чи юридичних осіб; провадження за результатами розгляду ад­міністративної справи за заявою суб'єкта звернення чи за ініціативою органу владних повноважень.

Провадження у зв'язку з порушенням прав і законних інте­ресів громадян чи юридичних осіб здійснюється у разі подання скарги суб'єкта звернення у зв'язку з порушенням його прав діями, рішенням и державних органів, органів місцевого само­врядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань гро­мадян, їх посадовими особами з вимогою про поновлення по­рушеного права чи інтересу. Це можуть бути порушення прав та інтересів прийняттям адміністративного акта та його вико­нанням, створенням перешкод для здійснення громадянином чи юридичною особою своїх прав або незаконне покладення на них яких-небудь обов'язків.

Провадження за результатами розгляду адміністративної справи за заявою суб'єкта звернення чи за ініціативою органа владних повноважень здійснюються у випадках, коли розгля­дом справи за заявою суб'єкта звернення не досягнуто бажано­го результату або якщо за ініціативою органа владних повнова­жень справа розглянута з порушенням законодавства, переви­щені повноваження контролюючого органа, застосовані заходи примусу, що не відповідають законодавству, тощо.

ГЛАВА 10