Звернення громадян до суб'єктів владних повноважень, об'єднань громадян та громадських організацій є важливішим засобом забезпечення реалізації соціально-економічних, політичних та особистих і охоронюваних законом інтересів громадян. Конституційне закріплення (ст. 40) про те, що «усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб Цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в установлений законом строк», принаймні встановлює кілька принципових, основних положень (засад)
щодо реалізації громадянами своїх прав і законних інтересів, а
саме:
1) встановлюється право кожного громадянина на звернен
ня до органів державної влади, органів місцевого самовряду
вання та посадових і службових осіб цих органів;
2) встановлюється зобов'язання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб цих органів розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь заявникові у зазначений законом строк;
3) встановлюються види звернень громадян — індивідуальні чи колективні, письмові або усні, які мають за мету привернути увагу відповідних органів і посадових осіб до публічних або приватних проблем чи інтересів як окремих громадян, так й
суспільства в цілому.
Поряд із забезпеченням реалізації соціально-економічних, політичних та особистих прав звернення громадян одночасно виконують роль засобу, який гарантує дотримання законності у державному управлінні, виступають важливішим джерелом інформації про стан державного, господарського та соціально-культурного будівництва у суспільстві1.
Незважаючи на те, що звернення громадян стосуються різних напрямів діяльності суспільства і держави, а за змістом містять різноманітну інформацію — від схвальної до вимог відновлення порушеного права, в юридичній літературі зазначається, що всі вони характеризуються низкою загальних ознак2. Аналіз нормативних актів та літературних джерел дає можливість зробити висновки про наступне: 1) звернення громадян є лакмусовим папірцем соціальної активності громадян. Наприклад, на останніх виборах депутатів до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування 2007 р. понад 500 тис. виборців звернулися до органів владних повноважень із зверненнями щодо недоліків у роботі виборчих комісій та інших державних органів; 2) звернення громадян є відображенням стану справ у відповідній сфері суспільного життя та діяльності органів владних повноважень. Вони дають уявлення про функціонування цих органів, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій; 3) звернення громадян є носієм інформації,
1 Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник
для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: Літера ЛТД, 2001. — С. 132.
2 Там само. — С. 133; Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністратив
ного процесу: Монографія. — К.: Атіка, 2005. — С 272.