ОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНідРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ

 

колегіально у складі трьох суддів; касаційній інстанції коле­гіально у складі не менше п'яти суддів.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Вер­ховному Суді України за винятковими обставинами також здійснюється колегіально у складі судців Судової палати в ад­міністративних справах Верховного Суду України. Перегляд відбувається за участі не менше двох третин Судової палати (але не менше п'яти суддів).

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у по­рядку повторної касації здійснюється колегією у складі суддів відповідних судових палат Верховного Суду України. Судовий склад спільного засідання палат формується головами відповід­них палат у рівній кількості. Головують на спільному засіданні почергово голови відповідних палат (ч. 2 ст. 241 КАСУ).

Усі питання, які розглядаються колегією суддів, вирішу­ються більшістю голосів суддів. Тому, враховуючи авторитет головуючого у суді, який би міг вплинути на позицію інших членів суду, встановлене правило, за яким головуючий в судо­вому засіданні голосує останнім. Крім цього, голосування при прийнятті судового рішення є не тільки правом, а й обов'язком кожного судді й жоден із судців не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення (ч. 2 ст. 25 КАСУ). Якщо суддя не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ (окрема думка) не оголо­шується в судовому засіданні, але приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Наявність окремої думки може враховуватися при перегляді адміністративної справи у ви­щестоящому адміністративному суді.

Склад суду на час розгляду і вирішення адміністративної справи в суді однієї інстанції залишається незмінним. У разі неможливості продовження розгляду справи одним із судів до розгляду залучається інший суддя, а судовий розгляд адміністра­тивної справи починається спочатку, якщо судцю було залуче­но піц час судового розгляду справи.

З метою забезпечення неупередженості судді при розгляді адміністративної справи законодавець встановлює перелік під­став для відводу чи самовідводу судді (ст. 27 КАСУ):

1) якщо суддя брав участь у розгляді цієї справи як пред­ставник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спе­ціаліст, перекладач;

 

2) якщо суддя прямо чи побічно заінтересований у резуль­таті розгляду справи;

3) якщо судця є членом сім'ї або близьким роцичем сторо­ни або інших осіб, які беруть участь у справі;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судці.

Закон не перераховує всіх можливих підстав для відводу або самовідводу, однак особа, яка заявляє про відвід судді, має на­дати конкретні факти і мотиви такого відводу. Судця відводить­ся також за наявності обставин, які встановлені ст. 28 КАС України і встановлюють недопустимість повторної участі судці у розгляді адміністративної справи, зокрема:

1) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді першої інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді апеляційної, касаційної інстанції, у пере­гляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої пос­танови або ухвали про закриття провадження в адміністратив­ній справі;

2) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді апеляційної інстанції, бере участь у вирішен­ні цієї самої справи в суді першої чи касаційної інстанції, у перегляді справи за винятковими обставинами, а також у ново­му її розгляді після скасування постанови або ухвали суду каса­ційної інстанції;

3) якщо судця, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи в суді касаційної інстанції, бере участь у вирішенні цієї самої справи в суді першої чи апеляційної інстанції, у пе­регляді справи за винятковими обставинами, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касацій­ної інстанції;

4) якщо суддя, який брав участь у вирішенні адміністратив­ної справи за винятковими обставинами, бере участь у вирі­шенні цієї самої справи в суді першої, апеляційної чи касацій­ної інстанції.

До складу суду не можуть також входити особи, які є чле­нами сім'ї, родичами між собою чи родичами поцружжя.

Підставами для відводу секретаря судового засідання, експер­та, спеціаліста, перекладача є підстави 1—4, зазначені вище для відводу судці. Крім того, відводи експерту чи спеціалісту можуть бути заявлені:

9 8-357

ГЛАВА 11

1) якщо експерт або спеціаліст перебував чи перебуває в службовій або іншій залежності від осіб, які беруть участь у справі;

2) якщо експерт або спеціаліст проводили ревізію, перевір­ку тощо, матеріали яких використовуються при розгляді даної справи;

3) якщо з'ясування обставин, які мають значення для спра­ви, виходить за межі сфери спеціальних знань експерта, спе­ціаліста.

Як суддя, так і експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання можуть заявити самовідвід.

Про відвід (самовідвід) за наявності підстав, зазначених у статтях 27—29 КАС України подається заява особами, які бе­руть участь у справі до початку судового розгляду. Для цього головуючий після відкриття судового засідання і повідомлення про повне фіксування судового процесу технічними засобами оголошує склад суду і роз'яснює права відводу (ст. 127 КАСУ). Він не здійснює після оголошення складу суду і прізвища осіб, які беруть участь у справі. Така детальна регламентація питань, пов'язана з відводами, є процесуальним засобом об'єктивного розгляду і вирішення адміністративної справи. Після початку судового розгляду заявляти відвід (самовідвід) можна лише у разі, якщо про підставу відводу стало відомо після початку су­дового розгляду. Заява про відвід може бути зроблена як пись­мово, так і усно, але в будь-яких випадках відвід повинен бути вмотивований і мають бути надані докази про неможливість участі в судовому процесі того чи іншого учасника процесу. Письмовий відвід долучається до матеріалів справи, а усний має бути занесений до протоколу судового засідання (журналу судового засідання).

У разі заявления відводу (самовідводу) суд повинен вислу­хати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояс­нення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Якщо заява про відвід ґрунтується на підставах, передбачених стаття­ми 27—29 КАС України, відвід здійснюється без обговорення, а якщо заява ґрунтується не на зазначених фактах, то суд пови­нен з'ясувати достатність підстав для відводу.

Відвід учасника процесу вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. У разі відводу судді, який розглядає справу одноособово, питання про його відвід вирі­шується ним самим у нарадчій кімнаті та оформляється ухва-