ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

 

2) спори між суб'єктами владних повноважень із приводу виконання делегованих повноважень;

3) спори, які виникають із приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Отож, законодавець надає суб'єктам владних повноважень можливість захисту прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин в адміністративному суді.

Крім цього, п. 4 ст. 17 КАС України закріплено, що ад­міністративний суд розглядає спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Ра­зом із тим, ч. 4 ст. 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, мо­жуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень. Випадками, встановленими за­коном, звернення суб'єкта владних повноважень з адміністра­тивним позовом до адміністративного суду можуть бути:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян. Відповідно до ст. 31 Зако­ну України «Про об'єднання громадян» від 16 червня 1992 р.¹ з метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимча­сово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборо­нити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців. За поданням органу, який звертався до суду, суд може продов­жити цей термін, але загальний термін не повинен перевищува­ти шести місяців. При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом у повному обсязі;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання грома­дян. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про об'єднання гро­мадян» від 16 червня 1992 р.² за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується). Підставою для ліквідації є вчи­нення дій, передбачених ст. 4 цього Закону. До таких дій нале­жать: зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі територіальної цілісності держави; підрив безпеки ведення діяльності на користь іноземних де­ржав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості; розпалю-

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 34. — Ст. 504.

² Там само.

вання національної та релігійної ворожнечі; створення неза­конних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини. Суд одночасно вирішує питання про припинен­ня випуску друкованого засобу масової інформації об'єднання громадян, яке примусово розпускається. Про примусовий роз­пуск (ліквідацію) об'єднання громадян реєструючий орган про­тягом п'ятнадцяти днів після набрання рішенням суду законної сили повідомляє у засобах масової інформації;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без грома­дянства з України. У випадках якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду, орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово ви­дворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова, відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р.¹, прий­мається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо). Органи виконав­чої влади, органи місцевого самоврядування мають право звер­нутися до окружного адміністративного суду за своїм місцезна­ходженням із позовною заявою про заборону, проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо чи про інше об­меження права на мирні зібрання щодо місця чи часу їх прове­дення та ін. (ст. 182 КАС України);

5) в інших випадках, встановлених законом. Такі випадки прямо передбачені або адміністративно-процесуальним зако­ном, або галузевими законами, що характеризує підвідомчість судам публічно-правових спорів як виключну.

Звернення суб'єкта владних повноважень до адміністратив­ного суду з адміністративним позовом може бути у випадках виникнення спорів щодо правовідносин, пов'язаних із вибор­чим процесом чи процесом референдуму (п. 5 ч. 1 ст. 17 КАС України), а також про анулювання чи заборону політичної пар­тії (ч. З ст. 19 КАСУ). До таких випадків належать:

* 1) скасування реєстрації кандидата на пост Президента Ук­раїни за зверненням з позовною заявою Центральної виборчої

¹ Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 23. — Ст. 161.