Досвід розробки курсу лекцій такого плану вже мав місце. У 1975 році професор Н.І. Загородников видав подібний підручник для студентів юридичних закладів. Про перевагу такої побудови учбового матеріалу свідчать наступні моменти. Загальна та Особлива частини є структурними розділами єдиного курсу кримінального права. Вони органічно взаємозв'язані, доповнюють один одного. Тому автори при викладі тем Загальної частині звертаються до відповідних норм Особливої частини та навпаки. Це дозволяє усунути дублювання окремих питань, що неминуче при роздільному викладі курсу Кримінального права.
Однією з найважливішої мети організації учбового процесу в юридичних учбових закладах є зближення теорії права з практикою його застосування. Особливо це стосується кримінального права, де центральною проблемою є правильна кваліфікація злочинів, яка неможлива без професійно грамотного тлумачення відповідних кримінально-правових норм. Цьому сприяють пропоновані практичні ситуації, побудовані, як правило, на матеріалах конкретних кримінальних справ.
Автори прагнули зв'язати ключові питання кожної теми з практичними завданнями, що дозволить більш міцно засвоїти теоретичні і практичні аспекти відповідних основних положень.
Автори розуміють складність рішення задач, пов'язаних з відходом від стереотипів розробки посібників, що склалися, з кримінального права, і з вдячністю приймуть зауваження, рекомендації, пропозиції, які можуть бути використані у процесі подальшої роботи.