Види злочинів проти правосуддя.

Усі передбачені у розділі XVIII Особливої частини КК злочини проти правосуддя, виходячи з їх безпосередніх об'єктів, можуть бу­ти об'єднані у такій системі:

1. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяль­ності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду.

Сюди входять: завідомо незаконні затримання, привід, арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК); притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК); порушення права на захист (ст. 374 КК); постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (ст. 375 КК); втручання в діяльність судових ор­ганів (ст. 376 КК); втручання в діяльність захисника чи представника особи (ст. 397 КК).

2. Злочини, які посягають на життя, здоров'я, особисту безпеку, майно суддів, засідателів та інших учасників судочин­ства. У цю групу входять: посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здій­сненням правосуддя (ст. 379 КК); посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК); погроза або насильство щодо судді, на­родного засідателя чи присяжного (ст. 377 КК); погроза або насильство щодо захисника чи представника особи (ст. 398 КК); умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного (ст. 378 КК); умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи (ст. 399 КК).

3. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних до­казів та істинних висновків у справі. Сюди слід включити приму­шування давати показання (ст. 373 КК); завідомо неправдиве повідом­лення про вчинення злочину (ст. 383 КК); завідомо неправдиве пока­зання (ст. 384 КК); відмова свідка від давання показань або відмова екс­перта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків (ст. 385 КК); перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386 КК).

4. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю і присіченню злочині. У цю групу входять: невжиття заходів безпе­ки щодо осіб, взятих під захист (ст. 380 КК); розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист (ст. 381 КК); розголо­шення даних досудового слідства або дізнання (ст. 387 КК); прихову­вання злочину (ст. 396 КК); порушення правил адміністративного наг­ляду (ст. 395 КК).

5. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішен­ня) і призначеного ним покарання. Це невиконання судового рі­шення (ст. 382 КК); приховування майна (ст. 388 КК); ухилення від пока­рання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК); ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі (ст. 390 КК); злісна непокора вимогам адміністрації виправної уста­нови (ст. 391 КК); дії, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392 КК); втеча з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК); втеча із спеціалізованого лікувального закладу (ст. 394 КК).

Саме за такою системою розглядаються далі злочини проти правосуддя.