Поняття і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

У Кримінальному кодексі України 2001 року вперше злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку виділені в ок­ремому розділі, в якому вперше у більшості статей встановлена відповідальність за суспільне небезпечні діяння. У цьому розділі КК передбачені ті злочини, які світове співтовариство визнає особливо небезпечними для всього людства, тому що вони підривають основи міжнародних відносин і здатні знищити саме людство (агресивна війна, застосування зброї масового знищення, геноцид тощо).

Особливістю цих злочинів також є їх зв'язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочина­ми. Поява у КК цієї групи злочинів безпосередньо пов'язана з бага­торічними зусиллями світового співтовариства щодо виділення у міжнародному кримінальному праві групи злочинів, найбільш небез­печних для всього людства, і встановлення особливих умов відпові­дальності за їх вчинення (незалежно від того, чи є дії порушенням внутрішнього права країни, в якій вчинений злочин, а також від міс­ця вчинення злочину, поширення на них юрисдикції Міжнародного кримінального суду або судів інших держав тощо). Основними дже­релами норм про такі злочини у міжнародному праві є: статути Нюрнбергського (1945 року) і Токійського (1946 року) військових трибуналів, статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії (1993 року) і по Руанді (1994 року). Римський Статут Міжнародного кримінального суду (1998 року), численні конвенції і резолюції 00Н. З 1947 року Комісія міжнародного права 00Н готує Кодекс про злочи­ни проти миру та безпеки людства. При кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку у багатьох випадках слід звертатися до міжнародно-правових джерел для з'ясу­вання змісту норм або окремих понять.

Більшість злочинів, передбачених у розділі XX КК, вважаються закінченими з моменту вчинення суспільне небезпечних дій.

Суб'єк­тивна сторона всіх злочинів характеризується умислом. Відпові­дальність за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК) настає з 14 років, а за інші злочини — з 16 років. Згідно з ч. 5 ст. 49 КК давність не застосовується у разі вчинення злочинів про­ти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 КК і час­тині 1 статті 442 КК.

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопо­рядку можна поділити на три групи, виходячи з їх об'єктів:

1) - зло­чини проти миру (статті 436, 437, 438 і 447 КК);

2) - злочини проти без­пеки людства (статті 439, 440, 441 і 442 КК);

3) - злочини проти міжна­родного правопорядку (статті 443, 444, 445 і 446 КК).