Для неповнолітніх, які відбули покарання, установлені пільгові порівняно з повнолітніми строки погашення судимості. У цьому також, як і у питаннях правового регулювання застосування всіх інших кримінально-правових засобів впливу, законодавець втілює принцип гуманізму щодо неповнолітніх злочинців, враховуючи особливості особистості осіб, які не досягли вісімнадцяти років.
Стаття 108 КК передбачає положення, згідно з яким погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, здійснюється відповідно до статей 88–91 КК. Згідно з ч. 2 ст. 108 КК України такими, що не мають судимості, визнаються неповнолітні: 1) засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання; 2) засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; 3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину; 4) засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.
Відповідно до ч. 3 статті 108 КК України дострокове зняття судимості з осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку, характеризується такими умовами: 1) така особа відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин; 2) така особа повинна зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довести своє виправлення; 3) минуло не менш як півтора року з дня відбуття покарання за тяжкий злочин та не менше двох з половиною років з дня відбуття покарання за особливо тяжкий злочин.
Якщо погашення судимості неповнолітніх, які відбули покарання у виді позбавлення волі, відбувається автоматично після закінчення строків, зазначених у ч. 2 ст. 108 КК, то зняття у них судимості відноситься до виключної компетенції суду. Тому, якщо суд з урахуванням обставин справи дійде висновку, що неповнолітній не довів своє виправлення, він (суд) вправі відмовити у достроковому знятті судимості[956].
Що ж стосується переривання вказаних у законі строків, то ці питання регулюються загальними положеннями, що містяться у ч. 5 ст. 90 КК. Так, якщо неповнолітня особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин у загальному порядку, визначеному ст. 90 КК України.