Таблиця 3

Загальна конструкція та конкретний зміст складу грабежу

Елементи складу злочину Загальна конструкції складу злочину (обов’язкові ознаки) Конкретний зміст обов’язкових ознак
Об’єкт Безпосередній об’єкт злочину Еконолмічні відносини власності
Предмет злочину Майно, що належить іншій особі на праві власності або ввірене особі на законній підставі
Об’єктивна сторона Суспільно небезпечне діяння Незаконне безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб
Суспільно небезпечні наслідки Пряма дійсна майнова шкода: власник позбавляється можливості володіти, розпоряджатися і користуватися майном
Причинний зв’язок Діяння є причиною настання прямої дійсної майнової шкоди
Спосіб вчинення Відкритий
Суб’єктивна сторона Вина   Прямий умисел, за якого особа усвідомлює, що незаконно і безоплатно обертає чуже майно на свою користь або користь інших осіб, передбачає, що своїми діями спричинить пряму дійсну майнову шкоду, і бажає спричинення такої шкоди
Мотив   Корисливий – прагнення одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб за рахунок чужого майна
Мета Бажання розпорядитися викраденим майном як своїм власним
Суб’єкт Вік 14 років (ч. 2 ст. 22 КК)
Осудність Особа здатна усвідомлювати свої дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, і керувати ними (ч. 1 ст. 19 КК)

На останньому етапі законодавцю необхідно «наповнити» загальну конструкцію грабежу конкретним змістом, що дозволить правозастосовчим органам чіткіше і повніше співставляти ознаки фактичного складу злочину з його законодавчою конструкцією (див. табл. 3).

Отже, виходячи з розглянутого алгоритму не всі ознаки ідеальної (теоретичної) структури мають значення для грабежу, тому теорією кримінального права їх прийнято поділяти на обов’язкові (необхідні) та факультативні.

Обов’язкові ознаки визначають наявність або відсутність самого складу злочину. У разі відсутності хоча б однієї з основних ознак відсутнім визнається склад злочину в цілому.

Факультативні ознаки визначають другорядні характеристики об’єктивної та суб’єктивної сторін вчиненого злочину та особи винного. Вони можуть впливати на вид та розмір покарання, але жодним чином не визначають наявність або відсутність складу злочину як такого.

У тому разі, якщо факультативні ознаки вводяться законодавцем безпосередньо в конструкцію складу конкретного злочину (наприклад, ст. 113 КК «Диверсія», в якій мета вчинення цього злочину – ослаблення держави), вони стають обов’язковими (конструктивними) ознаками, які за загальним правилом, визначають наявність чи відсутність складу злочину як такого, і, відповідно, відсутність або наявність підстави для притягнення до кримінальної відповідальності особи за конкретною кримінально-правовою нормою.