Тема 12. Виховний вплив на засуджених у період відбування покарання

L Одним із заходів заохочення, що застосовуються до за' суджених до позбавлення волі неповнолітніх, є:

1) короткострокова відпустка додому;

2) видача подвійної норми харчування;

3) підйом на годину пізніше від інших засуджених;

4) відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії у супроводі співробітників колонії;

5) збільшення строку тривалого побачення до 4 діб.

2. Одним із заходів заохочення, що застосовуються до за-суджених до арешту, є:

1) подяка;

2) нагородження похвальною грамотою;

3) грошова премія;

4) нагородження подарунком;

5) дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні.

3. Одним із заходів заохочення, що застосовуються до за­
суджених до обмеження волі, є:

1) дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні;

2) видача подвійної норми харчування;

3) підйом на годину пізніше від інших засуджених;

4) відвідування культурно-видовищних і спортивних заходів за межами виховної колонії у супроводі співробітників колонії;

5) збільшення строку тривалого побачення до 4 діб.

4. Засудженому до позбавлення волі як заохочення може бути
дозволено додатково витрачати гроші для придбання продуктів
харчування і предметів першої потреби в сумі до:

1)5% мінімального розміру заробітної плати;

2) 10 % мінімального розміру заробітної плати;

3) 15 % мінімального розміру заробітної плати;

4) 20 % мінімального розміру заробітної плати;

5) 30 % мінімального розміру заробітної плати.

5. Засудженим до позбавлення волі, які тримаються в дільни­
цях посиленого контролю колоній і приміщеннях камерного типу
виправних колоній максимального рівня безпеки, як заохочення
може бути дозволено прогулянку до:

1) 1 години;

2) 1,5 години;

3) 2 годин;

4) 3 годин;

5) 4 годин.

6. Одним із заходів стягнення, що застосовуються до засу­
джених до позбавлення волі неповнолітніх, є:

1) дисциплінарний штраф у сумі до 2 мінімальних розмірів
заробітної плати;

2) призначення на позачергове чергування щодо приби­рання приміщень і території колонії;

3) поміщення в карцер строком до 10 діб;

4) переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до 3 місяців;

5) заборона проживати поза гуртожитком строком до З місяців.

7. Не є одним із заходів стягнення, що застосовуються до
засуджених до обмеження волі:

1) попередження;

2) сувора догана;

3) поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до 10 діб;

4) поміщення в карцер строком до 10 діб;

5) заборона проживати поза гуртожитком строком до З місяців.

8. Одним із заходів стягнення, що застосовуються до за­
суджених до арешту, є:

1) попередження;

2) сувора догана;

3) поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до 10 діб;

4) поміщення в карцер строком до 10 діб;

5) дисциплінарний штраф у сумі до 2 мінімальних розмірів заробітної плати.

9. Засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного
типу виправних колоній максимального рівня безпеки, може бути
поміщено в карцер без виведення на роботу на строк до:

1) 5 діб;

2) 10 діб;

3) 15 діб;

4) 20 діб;

5) ЗО діб.

10. До приміщення камерного типу (одиночної камери) за­
суджених, які тримаються у виправних колоніях, може бути
переведено на строк до:

1) 1 місяця;

2) 2 місяців;

3) 3 місяців;

4) 6 місяців;

5) 1 року.

11. Засудженим до позбавлення волі надається вільний час
тривалістю не менш як:

1) 1 година;

2) 1,5 години;

3) 2 годин;

4) 3 години;

5) 4 години.

12. Засудженому до позбавлення волі як заохочення може
бути протягом року надано додатково тривалих побачень у
кількості:

1)1;

2) 2;

3)3; 4)4; 5)5.

13. До карцеру можна поміщати:

1) хворих на туберкульоз;

2) вагітних жінок;

3) жінок, які мають дітей у будинках при виправних коло­ніях;

4) інвалідів першої групи;

5) варіанти І) та 3).

14. Стягнення може бути накладене на засудженого, якщо
з дня виявлення його проступку минуло не більше:

1)3 діб;

2) 5 діб;

3) 7 діб;

4) 10 діб;

5) 14 діб.

15. Засуджений визнається таким, що не має стягнення,
якщо він не буде підданий новому стягненню протягом:

1)1 місяця з дня відбуття стягнення;

2) 3 місяців з дня відбуття стягнення;

3) 6 місяців з дня відбуття стягнення;

4) 9 місяців з дня відбуття стягнення;

5) 1 року з дня відбуття стягнення.