Тема 12. Виховний вплив на засуджених в період відбування покарання

Виховні заходи із засудженими (п. 71 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань) — заходи, що про­водяться на підставі програм диференційованого виховного впливу в установлений розпорядком дня час у межах установ виконання покарань і спрямовані на формування та закріп­лення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Дисциплінарна відповідальність — заснований на нормах кримінально-виконавчого законодавства обов'язок засудже­ного зазнати певних обмежень карально-виховного характеру, які застосовуються за недотримання порядку в кримінально-виконавчій установі.

Засуджені, які стали на шлях виправлення — це засуджені, які додержуються режиму утримання місця позбавлення волі, сум­лінно ставляться до праці, виявляють іншу корисну ініціативу.

Заходи заохочення, що застосовуються до засуджених де позбавлення волі неповнолітніх (ст. 144 КВК):

а) надання права відвідування культурно-видовищних і
спортивних заходів за межами виховної колонії у супроводі
співробітників колонії;

б) надання права виходу за межі виховної колонії у супро­
воді батьків чи інших близьких родичів.

Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту (ч. 1 ст. 54 КВК):

— подяка;

— дострокове зняття раніше накладеного стягнення. Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених

до обмеження волі (ст. 67 КВК):

— подяка;

— нагородження похвальною грамотою;

— грошова премія;

— нагородження подарунком;

— дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

— дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного
центру на святкові, неробочі та вихідні дні.

Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі (ст. 130 КВК) — це заходи, що застосовуються для стимулювання правослухняної поведінки, додержання правил внутрішнього розпорядку в установі та з метою виправлення засудженого:

— подяка;

— нагородження похвальною грамотою;

— грошова премія;

— нагородження подарунком;

— дозвіл на одержання додатково посилки або передачі;

 

— надання додаткового короткострокового або тривалого побачення;

— дозвіл на додаткову телефонну розмову;

— дострокове зняття раніше накладеного стягнення;

— дозвіл додатково витрачати гроші для придбання про­дуктів харчування і предметів першої потреби в сумі до 15 % мінімального розміру заробітної плати;

— збільшення тривалості прогулянки засудженим, які тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і при­міщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, до 2 годин.

Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі неповнолітніх (ст. 145 КВК):

— попередження;

— догана;

- сувора догана;

— призначення на позачергове чергування по прибиранню
приміщень і території колонії;

—скасування поліпшених умов тримання, передбачених ст. 143 КВК;

—поміщення в дисциплінарний ізолятор на строк до 10 діб з виведенням чи без виведення на навчання або роботу.

Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту (ч. 2 ст. 54 КВК):

—догана;

—поміщення в карцер строком до 10 діб.

Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі (ст. 68 КВК):

—попередження;

—догана;

—сувора догана;

—призначення на позачергове чергування з прибирання гуртожитку і прилеглої до нього території;

—заборона проживати поза гуртожитком строком до З місяців;

—заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 3 місяців;

—поміщення в дисциплінарний ізолятор строком до 10 діб.

Заходи стягнення до осіб, позбавлених волі (ст. 132 КВК) — це заходи державного примусу, що застосовуються адміністрацією установи виконання покарань до особи за порушення вимог режиму відбування покарання:

—попередження;

—догана;

—сувора догана;

—призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії;

—дисциплінарний штраф у сумі до 2 мінімальних розмірів заробітної плати;

—скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 138-140, 143 КВК;

 

— поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до 15 діб, а засуджених жінок — до 10 діб;

— поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня без­пеки, в карцер без виведення на роботу на строк до 15 діб;

— переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до 3 місяців.

Напрями соціально-виховної роботи із засудженими (ч. 1 ст. 124 КВК) — моральне, правове, трудове, естетичне, фізичне, сані­тарно-гігієнічне виховання засуджених, а також інші його види, що сприяють становленню їх на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно корисної діяльності.

Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі (ст. 127 КВК) — організації, що створюються в колоніях на добровільних засадах з числа засуджених осіб, з метою розвитку в засуджених корисної ініціативи, соціальної активності, здорових міжосо-бистих взаємостосунків, участі у вирішенні питань організації праці, навчання, відпочинку, побуту, впливу на виправлення засуджених, розвитку корисних соціальних зв'язків.

Соціальна реабілітація — відновлення в особи суспільно корисних зв'язків, навичок, звичок та надання цій особі ком­плексу заходів з соціальної, правової, психологічної, медичної допомоги та забезпечення житлом з метою її пристосування після звільнення на волю [103, С. 7].

Соціально-виховна робота (ч. 1 ст. 123 КВК) — цілеспрямована діяльність персоналу органів і установ виконання покарань та інших соціальних інституцій для досягнення мети виправлення і ресоціалізації засуджених. Спрямована на формування та закріп­лення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.

Стимулювання (від лат. stimulo — збуджую, заохочую) — створення умов, можливостей, атмосфери зацікавленості людини у вияві ініціативи та досягненні певної якості своєї діяльності.

Трудова реабілітація — комплекс заходів, які охоплюють навчання за конкретною спеціальністю в установах виконання покарань, працевлаштування звільнених, а у разі необхідності їх професійне навчання [103, С 7].

Форми соціально-виховної роботи з засудженими (ч. 2 ст. 124 КВК): індивідуальна, групова і масова.

Тема 13. Особливості відбування покарання окремими категоріями засуджених

Батьківський комітет при виховній колонії — дорадчий орган, який утворюється на підставі ст. 149 КВК з метою підвищення ефективності виховного впливу на засуджених і

надання допомоги адміністрації виховної колонії у питаннях взаємодії з сім'ями засуджених для закріплення результатів їх виправлення, а також для надання допомоги сиротам, особам, які позбавлені батьківського піклування, та засудженим, які втратили соціально корисні зв'язки на волі.

Довічне позбавлення волі (ст. 64 КК) — це вид покарання, що встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Місця відбування покарання у виді довічного позбавлення волі: виправні колонії максимального рівня безпеки, відповідні ізольовані сектори максимального рівня безпеки або слідчі ізолятори.

Педагогічна рада виховної колонії — постійно діючий коле­гіальний орган виховної колонії, головним завданням якого є розгляд питань та надання пропозицій адміністрації виховної колонії щодо організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими, удосконалення навчально-виховного процесу.

Умови тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі; окремо від інших засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях даного виду, розміщуються в приміщен­нях камерного типу, як правило, по 2 особи і носять одяг встановленого зразка.