Тема 14. Звільнення засуджених від відбування покарання
Амністія — спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності та/чи покарання (повне або часткове) осіб, винних у вчиненні злочинів, що здійснюється судом на підставі відповідного акта (закону про амністію), прийнятого Верховною Радою України. Регламентовано ст. 86 КК.
Довідка про звільнення — документ встановленого зразка, який видається засудженим, що звільняються з установ виконання покарань. Має такі форми: «А», «Б», «БВЛ» та «В». Довідка форми «А» — жовто-зеленого кольору, видається особам, щодо яких вирок скасований з припиненням кримінальної справи або передачею справи на нове розслідування із заміною запобіжного заходу, не непов'язаного з позбавленням волі. За наявності у цих осіб непогашених в установленому законом порядку судимостей про це вказується на зворотному боці довідки. Довідка форми «БВЛ» — рожевого кольору, видається особам, які не погасили під час відбуття покарання заборгованості за виконавчими листами (у тому числі за
виконавчими листами на утримання аліментів на виховання дітей). Усім іншим звільненим громадянам видаються довідки форми «Б» — блакитного кольору. Довідки форми «В» — білого кольору, видаються іноземцям і особам без громадянства, які до арешту були постійними мешканцями держави, а також іноземцям і особам без громадянства, які мешкають за кордоном, але після звільнення залишаються на тимчасове або' постійне мешкання в Україні. Іноземцям і особам без громадянства, які видворені або виїжджають після звільнення за кордон, довідка цієї форми не видасться, а долучається до їх особових справ.
Документи — підстави для звільнення від відбування покарання:
1) закон України про амністію;
2) указ Президента про помилування;
3) постанова суду про звільнення через хворобу;
4) постанова суду про умовно-дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням;
5) ухвала суду про звільнення від покарання за діяння, караність якого законом усунена.
Дострокове звільнення від відбування покарання — це відмова держави від подальшого застосування визначеного вироком покарання у порядку амністії або помилування, щодо діяння, караність якого усунена законом, або щодо особи, яка захворіла на душевну хронічну хворобу або іншу тяжку хворобу, яка перешкоджає відбуванню покарання. Регламентовано ст. 154 КВК.
Заміна покарання більш м'яким (ст. 82 КК) — це захід, що застосовується до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі та стали на шлях виправлення; невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням в межах строків, встановлених законом, а також у зв'язку із законом України про амністію.
Звільнення від відбування покарання — це правовий інститут, покликаний гуманними засобами виправляти чи перевиховувати осіб, що вчинили суспільно небезпечне діяння, і водночас сприяти досягненню мети покарання та виконанню завдань кримінального законодавства у боротьбі зі злочинністю.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК) — це захід, що полягає у звільненні засудженого від основного покарання (у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше 5 років), враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, за умови що він протягом визначеного судом іспитового строку (від 1 до З років) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Звільнення від покарання за хворобою (ст. 84 КК) — це захід, шо застосовується у випадках, коли досягнення мети покарання стає нереальним через хворобу особи, яка вчинила злочин.
Звільнення від кримінальної відповідальності — акт гуманності держави, який постановляється судом і полягає у відмові від кримінального переслідування особи, яка вчинила злочин, притягненні її до кримінальної відповідальності, від накладання на неї обов'язку дати відповідь за свою поведінку і вжити примусові заходи (покарання), адекватні ступеню суспільної небезпечності вчиненого [195, С. 20].
Основні завдання постпенітенціарного впливу:
1) організація і проведення заходів, пов'язаних з підготовкою засуджених до звільнення;
2) надання допомоги звільненим в питаннях обрання місця проживання і роботи, налагодження їх соціальних зв'язків;
3) контроль за прибуттям звільнених до місця проживання та працевлаштування.
Підстави звільнення від відбування покарання (ст. 152 КВК):
— відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;
— закон України про амністію;
— акт про помилування;
— скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;
— закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;
— умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
— хвороба;
— інші підстави, передбачені законом.
Помилування (ст. 87 КК) — спеціальний вид звільнення від покарання (повне або часткове) індивідуально визначеної особи, засудженої за вчинення злочину, що здійснюється на підставі відповідного акта (указу про помилування), прийнятого Президентом України.
Постпенітенціарні заходи — система правових, соціально-психологічних, економічних, організаційних та інших заходів, спрямованих на допомогу особам, які відбули покарання, пов'язані з ізоляцією від суспільства.
Соціальна адаптація (ст. 1 Закону України від 10 липня 2003 р. «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк») — комплекс правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних та інших заходів, які здійснюються щодо звільнених осіб з метою пристосування до умов соціального середовища, захисту їх прав і законних інтересів.
Соціальний патронаж (ст. 1 Закону «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або
позбавлення волі на певний строк» від 10 липня 2003 р.) — комплекс заходів державної підтримки та допомоги звільненим особам, які здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації та перепідготовці, створення належних житлово-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів.