Система громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання покарань

Здійснення контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань має важливе значення для реалізації принципу законності, що дає змогу забезпечити дотримання прав і обов'язків засуджених адміністрацією вказаних установ. Водночас реформа кримінально-виконавчої системи може бути успішно реалізована лише за умови участі інститутів громадянського суспільства, всього населення, що пов'язано з максимальною відкритістю кримінально-виконавчої системи. Саме відкритість передбачає зменшення можливостей персона­лу кримінально-виконавчої системи щодо неправомірних дій, порушень прав і свобод засуджених. Як слушно зазначають П.М. Рабінович та М.І. Хавронюк, права людини не повинні відбиратись, відчужуватись, ліквідовуватись будь-ким, їх обме­ження мають бути встановлені лише вироком суду, а оскільки засудження завдає певні страждання правопорушникові, то в'язнична система не повинна поглиблювати такі страждан­ня. Від технологій управління «спецконтингентом» необхідно переходити до технології співробітництва із засудженими.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 КВК участь у виправленні і ресо-ціалізації засуджених та проведенні соціально-виховної роботи з ними можуть брати:

— об'єднання громадян;

— релігійні організації;

— благодійні організації;

— окремі особи.

Частина 2 цієї статті вказує, що для забезпечення громадського контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань створюються спостережні комісії.

Установи виконання покарань самі по собі не є виховни­ми установами, вони мають і багато інших функцій, але саме виправний процес (в широкому розумінні цього слова) в них постійно проходить. На нашу думку, слід зменшувати вплив Держави на виховний процес, відійти від «загонів», «казарм» і іоступово перетворити виховання на вид педагогічної діяль­ності, яка є досить специфічною. Адже загальновідомо, що результативність виправлення засуджених залежить не тільки

від особистісних рис тих, кого виховуємо, а також від особис­тості вихователя та їхніх взаємовідносин. Важливою умовою співпраці між засудженим та співробітником органу чи уста­нови виконання покарань є конфіденційність. Це означає, що інформація, надана співробітнику, не може бути передана або використана без згоди засудженого. Особливо це стосується питань приватного характеру, що пов'язані із сімейними або родинними стосунками, проблемами зі здоров'ям тощо.

Жодну стратегію у галузі кримінально-виконавчої реформи не можна успішно реалізувати без участі інститутів грома­дянського суспільства. Треба визнати необхідність участі цих інститутів на всіх стадіях процесу кримінального правосуддя та виконання покарань. Роботу, яка спрямована на утвердження і збереження соціально корисного у засуджених, неможливо провадити без допомоги неурядових, правозахисних, релігій­них, інших громадських організацій чи окремих громадян. Саме вони повинні брати активну участь у проведенні про­філактичних заходів з метою недопущення протиправної по­ведінки засуджених, а також корегування їх поведінки.

Громадські організації, які опікуються питаннями, пов'яза­ними із діяльністю кримінально-виконавчої системи, в Україні виникли порівняно недавно. З кожним роком їх кількість збільшується. Ті, які дійсно налаштовані в своїй діяльності на конструктивну співпрацю і дієву допомогу установам виконан­ня покарань, з нашого погляду, можуть стати тією ланкою між суспільством та засудженими, яка дасть можливість швидше і ефективніше адаптуватися засудженим у суспільстві після звільнення.

Особливе місце слід відвести спостережним комісіям,які створюються при виконавчих комітетах місцевих рад від­повідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. № 429, якою затверджені Положення про спостережні комісії та Положення про піклувальні ради при спеціальних виховних установах.

Основними заеданиями спостережних комісій є:

— організація громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених та осіб, звільнених від відбування покарання;

— сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання, залучення до цієї діяльності громадсь­ких організацій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

_- організація виховної роботи з особами, умовно-достроково вільненими від відбування покарання, та фомадського контро­лю за їх поведінкою протягом невідбутої частини покарання;

— надання допомоги у соціальній адаптації особам, звіль­
неним від відбування покарання.

Крім цього, спостережні комісії розробляють та здійсню­ють заходи щодо сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених, надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від від­бування покарання.

Спостережні комісії мають право:

—брати участь у судових засіданнях під час розгляду спіль­них з органами і установами виконання покарань подань щодо умовно-дострокового звільнення засуджених від відбування покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років;

—подавати клопотання про помилування засуджених та висловлювати свою думку по суті клопотання про помилу­вання, яке подається засудженим через орган або установу виконання покарань;

—одержувати від громадських організацій, органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування, органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на спостережні комісії завдань;

—проводити особистий прийом засуджених, розглядати їх звернення та приймати відповідні рішення;

—заслуховувати на своїх засіданнях з питань, що належать до їх компетенції, інформацію посадових осіб органів і установ виконання покарань, підприємств, установ і організацій не­залежно від форми власності, які беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених;

 

— вносити пропозиції щодо вдосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених;

— доручати представникам громадських організацій і тру­дових колективів (за їх згодою) проводити виховну роботу та здійснювати контроль за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання, координувати проведення цієї роботи;

— заслуховувати на своїх засіданнях інформацію пред­ставників громадських організацій і трудових колективів, що здійснюють громадський контроль за особами, умовно-до-

строково звільненими від відбування покарання, про їх роботу (навчання) та поведінку в побуті, у разі потреби запрошувати та заслуховувати інформацію цих осіб;

— вносити на розгляд органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо: удосконалення діяльності органів і установ виконання покарань з питань дотримання прав і законних інтересів засуджених; поліпшення на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності індивідуально-профілактичної та виховної роботи із засудженими до громадських або виправних робіт та особами, умовно-достроково звільненими від відбування пока­рання; організації трудового та побутового влаштування осіб звільнених від відбування покарання, сприяння їх соціальній адаптації; забезпечення правового і соціального захисту пер­соналу органів і установ виконання покарань.

Крім цього, для координації заходів, пов'язаних з прове­денням моніторингів громадської думки та ефективної участі громадськості у виправленні та ресоціалізації засуджених, при органах виконавчої влади утворюються громадські ради, які є консультативно-дорадчими органами. На громадські ради покладені завдання сприяння участі громадськості в роботі органів та установ виконання покарань, здійснення конт­ролю за виконанням державних програм у сфері виконання покарань тощо.

Виявляючи увагу до потреб кримінально-виконавчої сис­теми, неурядові організації турбуються про майбутнє суспіль­ства, і значення їхньої участі в діяльності установ виконання покарань сьогодні, напевне, розуміють усі. Практика свідчить, що за ініціативою громадських організацій з'являються нові, ефективні форми участі громадськості у процесі виправлення засуджених. Тільки тоді, коли громадські організації і уста­нови виконання покарань стануть союзниками, їх діяльність позитивно впливатиме не тільки на процес виправлення засуд­жених, а й на поведінку персоналу і його ставлення до вико­нуваної роботи. Подальша співпраця громадських організацій та установ виконання покарань сприятиме більшій відкритості та гуманізації кримінально-виконавчої системи.

Фундаментом для взаємодії установ виконання покарань і суспільства є інформування громадськості щодо питань діяль­ності установ виконання покарань, відкритість їх діяльності, адже суспільство повинно знати проблеми засуджених, пер­соналу і кримінально-виконавчої системи у цілому.

Схема 5.1.	ВІДВІДУВАННЯ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ \ (cm. 24 К В К) \
Представники засобів масової інформації та інші особи можуть відвідувати установи виконання покарань за спеціальним дозволом адміністрації цих установ або органів управління зазначеними установами

Без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю мають право:

Прем'єр-міністр України

Президент України

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Голова Ради міністрів

Автономної Республіки

Крим, голови місцевих

державних адміністрацій,

на території яких розташовані ці установи