Порядок та умови виконання покарання У виді громадських робіт

Громадськіроботи (ст. 56 КК) полягають у виконанні за­судженим безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, у вільний від роботи чи навчання час.

Цей вид покарання є новим для кримінального закону Ук­раїни. Він з'явився в чинному кримінальному законодавстві у зв'язку з реалізацією положень ст. 43 Конституції України.

Умови відбування покарання, обчислення строку покарання, обов'язки власника підприємства, установи, організації за міс­цем відбування засудженим цього покарання регламентовані у главі 8 КВК (статті 36—39). У статті 40 КВК зазначена відпові­дальність засуджених за порушення порядку, умов відбування та ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Громадські роботи вперше були запроваджені в Англії та Уельсі у 1971 р. Першою державою, де вони були визнані як основні для неповнолітніх та додаткові для дорослих, стала Швейцарія. Сьогодні цей вид покарання найбільш успішно застосовується в більшості країн Європи, Канаді та США.

Особливостями покарання у виді громадських робіт є:

1) виконання робіт тільки у вільний від основної роботи чи навчання час, витрачаючи свої зусилля і здібності. Вільним від роботи або навчання часом вважаються вихідні, святкові дні, а також час, шо залишився після роботи або навчання. В нічний час громадські роботи не виконуються, окрім випадків, коли засуджений не має певного роду занять;

2) виконання суспільно корисної праці у вільний для засуд­женого час без плати за виконану роботу. Засуджені до цього виду покарання повинні дотримуватись правил внутрішнього розпорядку організацій, в яких вони відбувають покарання у виді громадських робіт, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацьовувати встановлений для них судом строк обов'язкових робіт, повідомляти органи кримі­нально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

3) визначення виду цих робіт органами місцевого самовря­дування. Ними можуть стати роботи щодо благоустрою міст чи селищ, догляд за хворими в лікарнях, прибирання вулиць, будівель, інших територій тощо.

Засудженому забороняється без дозволу кримінально-ви­конавчої інспекції виїжджати за межі України.

Згідно з ч. 2 ст. 56 КК громадські роботи встановлюються на строк від 60 до 240 годин і відбуваються не більш як 4 години на день у вільний від роботи або навчання час.

У частині 3 ст. 56 КК встановлено перелік осіб, до яких покарання цього виду не застосовується.

Щодо особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, ч. 2 ст. 40 КВК на кримінально-виконавчі інспекції покладено обов'язок надсилати матеріали прокуро­рові для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК.