Зміст такого виду покарання, як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю(ст. 55 КК), полягає в обмеженні права засудженого протягом встановленого у вироку строку обирати на власний розсуд рід занять чи роботу. Застосування цього покарання призводить до втрати або обмеження певних пільг і переваг. Так, через відносно тривалий термін цього покарання воно може призвести до
екваліфікації засудженого, спричинити перерву спеціального двдового стажу, необхідність здобувати нову спеціальність, м самим завдає винній особі не тільки моральних страждань, а й зачіпає її майнові інтереси.
різниця між позбавленням права обіймати певні посади і позбавленням права займатися певною діяльністю полягає в тому, шо перше позбавляє засудженого права бути, наприклад, посадовою особою тієї чи іншої категорії, тоді як заборона займатися певною діяльністю пов'язана з неможливістю для засудженого працювати в тій чи іншій галузі державного, господарського або громадського життя, навіть і не як посадова особа.
Якшо суд вважає необхідним призначити позбавлення прав, передбачених коментованою статтею, як додаткове покарання, він може зробити це і у випадках, коли санкція застосовуваної статті не передбачає цього покарання.
Застосовуючи це покарання, суд повинен точно вказати у вироку, які саме посади засуджений не має права обіймати або яким саме видом діяльності йому забороняється займатися і на який строк. При цьому треба мати на увазі, що заборона займатися певною діяльністю передбачає і заборону обіймати у відповідній галузі будь-які посади.
Вказівка у вироку на заборону засудженому обіймати певні посади (наприклад у торговельних організаціях) або заборона обіймати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю, не позбавляє засудженого права у першому випадку обіймати в торговельних організаціях посади, які не належать до категорії матеріально відповідальних.
Суд може позбавити особу права обіймати ті чи інші посади або займатися тією чи іншою діяльністю, якщо її визнано винною у вчиненні злочинів, які за своїм характером пов'язані із обійманням посади або діяльністю такого характеру. Уявлення про випадки, коли такий зв'язок має місце, можуть дати статті Особливої частини, які передбачають застосування цих покарань.
Посади можуть бути: займаними за призначенням або виборними, постійними і тимчасовими.
Якщо основне покарання пов'язане з позбавленням волі, то строк позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю обчислюється з моменту фактичного відбування основного покарання. Наприклад, якщо за порушення правил безпеки руху автотранспорту особу засуджено за частинами 1, 2 чи 3 ст. 286 КК до позбавлення волі на І роки з позбавленням права керувати транспортними засобами протягом року, це означає, що засуджений не може працювати водієм автотранспорту протягом 3 років.
Обмеження прав, передбачених коментованою статтею, якщо вони призначені як додаткове покарання, може бути зняте достроково в порядку, передбаченому ст. 74 КК.
Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати ті чи інші посади або займатися тією чи іншою діяльністю передбачено главою 7 КВК України (статті 30—35).