Порядок та умови виконання покарання у виді арешту

Покарання у виді арешту (ст. 60 КК) полягає у триманні за­судженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від 1 до 6 місяців. Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.

Порядок виконання покарання у виді арешту передбачене главою 12 (статті 50—55) КВК.

Арешт як вид покарання застосовується у разі вчинення злочину невеликої тяжкості (наприклад присвоєння знайде­ного або чужого майна, що випадково опинилося у винного, тощо) з урахуванням особи винного, а також форми вини, мотиву і мети, способу, обстановки вчинення злочину.

Засуджені до арешту перебувають в умовах суворої ізоляції з роздільним триманням: засуджені чоловіки, засуджені жінки, неповнолітні засуджені. У разі вчинення злочину невеликої тяжкості військовослужбовцем він направляється для відбу­вання покарання на гауптвахту.

У зв'язку з тим, шо арешт пов'язаний з певними обмежен­нями та ізоляцією від суспільства, законодавець передбачив у кримінальному законі категорії громадян, до яких арешт не може застосовуватися, а саме: до осіб у віці до 16 років, вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 7 років.

Слід відмежовувати арешт як один з видів покарання від взяття під варту як кримінально-процесуального запобіжного заходу і від адміністративного арешту.

За кримінально-процесуальним законодавством України взяття під варту є одним із запобіжлих заходів і застосовується до обвинуваченого за наявності достатніх підстав вважати, що він, перебуваючи на волі, переховуватиметься від слідства або суду чи перешкоджатиме встановленню істини у кримінальній справі, чи буде займатися злочинною діяльністю, а також для забезпечення виконання вироку (ч. 1 ст. 148 КПК).

Згідно зі ст. 32 Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення (КнАП) адміністративний арешт є одним з видів адміністративного стягнення і застосовується судом на строк до 15 діб лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень.

Отже, арешт як вид покарання є кримінально-правовою формою реалізації кримінальної відповідальності, призна­чається тільки судом за вчинення злочину на підставі норм кримінального закону і тягне судимість.