Заходи заохочення та стягнення, що застосовуються до засуджених

Для стимулювання засуджених до виконання вимог р< та умов відбування покарання передбачена широка сі заохочень та стягнень.

Стаття 130 КВК визначає заходи заохочення засудже сумлінну поведінку і ставлення до праці, навчання та af участь у роботі самодіяльних організацій:

— подяка;

— нагородження похвальною грамотою;

— грошова премія;

— нагородження подарунком;

— дозвіл на одержання додатково посилки або перс

— надання додаткового короткострокового або три побачення;

— дозвіл на додаткову телефонну розмову;

— дострокове зняття раніше накладеного стягненні

— дозвіл додатково витрачати гроші для придбанн Дуктів харчування і предметів першої потреби в сумі J мінімального розміру заробітної плати;

— збільшення тривалості прогулянки засудженим, які
тримаються в дільницях посиленого контролю колоній і при­
міщеннях камерного типу виправних колоній максимального
рівня безпеки, до 2 годин.

Засуджені, які характеризуються позитивно, стали на шлях або довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звіль­нення від відбування покарання.

Всі заохочення засудженому оголошуються тільки у пись­мовій формі, крім подяки, яка може оголошуватися і усно.

За порушення встановленого порядку відповідно до ст. 132 КВК можуть застосовуватись такі стягнення:

—попередження;

—догана;

—сувора догана;

—призначення на позачергове чергування по прибиранню приміщень і території колонії;

—дисциплінарний штраф у сумі до 2 мінімальних розмірів заробітної плати;

—скасування поліпшених умов тримання, передбачених статтями 138-140, 143 КВК;

 

— поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до 15 діб, а засуджених жінок — до 10 діб;

— поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня без­пеки, в карцер без виведення на роботу на строк до 15 діб;

— переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до 3 місяців.

Не допускається поміщення вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, ін­валідів першої групи в дисциплінарний ізолятор, карцер чи приміщення камерного типу (одиночну камеру).

Порядок застосування заходів заохочення та стягнення передбачений відповідно до статей 131, 134 КВК.

В місцях позбавлення волі непоодинокі випадки створення засудженими груп негативної спрямованості, відмови від праці, допущення грубих порушень режиму відбування покарання, протистояння заходам виховної роботи. Закон передбачає визнання таких засуджених злісними порушниками порядку відбування покарання (ст. 133 КВК).

Злісним порушником установленого порядку відбування карання є засуджений, який не виконує законних вимог гїміністрації, необгрунтовано відмовляється від праці (не менш як 3 рази протягом року); припинив роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів; вживає спиртні на­пої наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги _чи інші одурманюючі засоби; виготовляє, зберігає, купує, розповсюджує заборонені предмети; бере участь у настільних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої виго­ди; вчинив дрібне хуліганство; систематично ухиляється від лікування захворювання, шо становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а також вчинив протягом року більше 3 інших порушень режиму відбування покарання, за умови, якщо за кожне з цих порушень за постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов'язки, були накладені стягнен­ня, що достроково не зняті або не погашені у встановленому законом порядку.