Поняття кредиту
Правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб'єктами, що виникають у процесі кредитування, докладно регулює Положення Національного банку України "Про кредитування".
У цьому нормативно-правовому акті кредитна операціявизначається як договір про надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.
Суб'єктами кредитних правовідносин є кредитор та позичальник.
Кредитор — суб'єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб'єкту господарської діяльності у тимчасове користування.
Позичальник — суб'єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування кошти на умовах повернення, платності І строковості.
Кредит— цс позиковий капітал банку в грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
У Законі "Про оподаткування прибутку підприємств" кредит визначений як кошти та матеріальні цінності, що надаються резидентами або нерезидентами в користування юридичним або фізичним особам на певний строк і під проценти.
Згідно з цим Законом кредит поділяється на: фінансовий кредит, товарний кредит і кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.
Фінансовий кредит— кошти, що надаються банком — резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа відповідно до законодавства країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус нсбанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, у позику юридичній або фізичній особі напевний строк, для цільового використання і під проценти, pjj -.-, ;,;ка ;.- . .іка ,?- -'*
Товарний кредит— товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, яка передбачає відстрочку остаточного розрахунку на певний строк і під проценти.
Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) в момент підписання договору або в момент фізичного одержання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часу погашення заборгованості.
Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики,— це кошти, що залучаються юридичною особою — боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів.
Відповідно до Закону України від 1 грудня 1998 р. "Про внесення змін у деякі закони України з метою підтримки наукової і науково-технічної діяльності" у ст.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" внесені зміни: вказані види кредитів доповнені інвестиційним податковим кредитом.
Інвестиційний податковий кредитвизначений як відстрочка плати податку з прибутку, надана суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення Інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий внаслідок реалізації інноваційних програм.
Відповідно до Положення Національного банку України "Про кредитування" суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту:банківський, комерційний, бланковий, консорціум ний, лізинговий та іпотечний.
Банківський кредитнадається суб'єктам кредитування усіх форм власності в тимчасове користування на умовах, визначених кредитним договором. Банківський кредит поділяється на окремі види за різними підставами. Так, якщо критерієм класифікації є строки використання, то банківські кредити поділяються на:
а) короткострокові — до одного року (можуть надаватися банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають узв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді);
б) середиьострокові — до трьох років (можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальнихвкладень);
в) довгострокові — понад три роки (можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширеннявже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше).
За забезпеченням банківські кредити поділяються на:
а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, ціннимипаперами);
б) гарантовані (банками, фінансами або майном третьої особи);
в) з іншим забезпеченням (порукою, свідоцтвом страхової організації);
г) незабезпечсні (бланкові).За ступенем ризику:
а) стандартні кредити;
б) кредити з підвищеним ризиком.За методами надання:
а) у разовому порядку;
б) відповідно до відкритої кредитної лінії;
в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, запотребою, із стягненням комісії за зобов'язання);
За строками погашення:
а) водночас;
б) у розстрочку;
в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);
г) з регресією платежів;
д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
Комерційнийкредит — товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну утоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарські відносини і можуть створювати платіжні кошти у вигляді векселів — зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.
Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, викопані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу. В разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інші угоди про надання кредиту не укладаються.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:
— сплати боржником за векселем;
— передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншійюридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
— переоформлення комерційного кредиту в банківський.
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.
Бланковий кредит може надаватися комерційним банком лише у межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення — лише під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.
Консорціумний кредитможе надаватися позичальнику банківським консорціумом такими способами:
а) шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеномубанку з подальшим наданням кредитів суб'єктам господарської діяльності;
б) шляхом гарантування загальної суми кредиту провідним банком або групою банків — кредитування здійснюється залежно відпотреби в кредиті;
в) шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі уконсорціумній операції.
Положення про порядок здійснення консорціуми о го кредитування затверджене постановою Правління Національного Банку України від 21 лютого 1996 р. №37.
Консорціуми на постійній основі можуть створюватися для проведення операцій на валютних ринках або для великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позикових капіталів. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками. Координує дії учасників консорціуму провідний банк (лідер), який представляє його інтереси, але діє у межах повноважень, одержаних від інших учасників консорціуму.
Лізинговий кредит— це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.
Іпотечний кредит— це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.
Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.
Предметом Іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі приміщення, квартири, виробничі приміщення, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.
Споживчий кредит— кредит, який надається лише у національній грошовій одиниці фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг І який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається у межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.