Публічна обіцянка винагороди
Публічна обіцянка винагороди регулюється гл.78 ЦК. Вона по-. діляється на два різновиди:
1) публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу;
2) публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу.
Особливістю гл.78 ЦК 2003 p., що регулює публічну обіцянку винагороди, порівняно з ЦК 1963 p., є те, що вона не ототожнює публічну обіцянку винагороди та оголошення конкурсу, а передбачає правила як про публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу, так і про публічну обіцянку нагороди за результатами конкурсу. Тим самим зобов'язання з публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу розглядаються як різновид зобов'язань з публічної обіцянки винагороди. --
Публічна обіцянка винагородибез оголошення конкурсу.Особа
має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, фізичної особи тощо). Обіцянка винагороди є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інформації або іншим чином невиз-наченому колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди (ст. 1144 ЦК).
У разі публічної обіцянки винагороди завдання, яке належить виконати, може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, що можуть вчинятися різними особами. Для виконання завдання може бути встановлений строк (термін). Якщо строк (термін) виконання завдання не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання.
У ЦК передбачена зміна умов публічної обіцянки винагороди. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови її надання. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв'язку із зміною завдання. Якщо у зв'язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, вона має право на відшкодування понесених нею витрат.
У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов'язана її виплатити. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну (ст. 1148 ЦК).
Згідно зі ст.1149 ЦК зобов'язання у зв'язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі:
1) закінчення строку для передання результату;
2) передання результату особою, яка першою виконала завдання.
Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.
Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу.Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди за результатами конкурсу — це зобов'язання, за яким одна сторона (засновник конкурсу) в результаті публічної обіцянки спеціальної нагороди (оголошення конкурсу) бере на себе обов'язок прийняти, оцінити результати виконаної роботи і видати нагороду за її виконання, а друга сторона (учасник конкурсу) має право вимагати виконання цього обов'язку.
Публічна обіцянка нагороди (премії) за найкраще виконання певної роботи (оголошення конкурсу), дана його засновником,
зобов'язує засновника конкурсу сплатити обіцяну нагороду особі, робота якої визнана гідною нагороди відповідно до умов конкурсу.
Оголошення конкурсу — це один з видів публічної обіцянки нагороди. Конкурси оголошуються на створення творів науки, літератури, мистецтва, на проектування особливо важливих споруд, на краще виконання музичних та інших творів тощо. Оголошення конкурсу завжди звернене до невизначеного кола осіб і є підставою виникнення недоговірного зобов'язання, з якого випливає обов'язок особи, оголосила конкурс, виплатити обіцяну нагороду. Цей обов'язок виникає стосовно не всіх учасників конкурсу, а лише тих, хто досяг найкращого результату внаслідок виконання оголошеного завдання, що відповідає вимогам і умовам конкурсу, та визнаний його переможцем.
Оголошення конкурсу є одностороннім правочином. Оголошуючи конкурс, його засновник висловлює волю, спрямовану на досягнення певного правового результату, тобто вчиняє дію, спрямовану на встановлення цивільних прав і обов'язків. Обов'язок учасників конкурсу виникає лише тоді, коли вони подадуть заявку про участь у конкурсі виконавців і передадуть обумовлену конкурсом роботу, тобто також здійснять односторонній правочин. У законі передбачені певні вимоги до оголошення конкурсу.
Згідно зі ст.1150 ЦК конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. Засновник конкурсу має право запросити до участі у ньому персональних учасників (закритий конкурс).
Тобто для того, щоб конкурс мав значення юридичного факту як підстава виникнення зобов'язання з публічної обіцянки нагороди, він повинен відповідати таким умовам: конкурс оголошується фізичними або юридичними особами; оголошення конкурсу має бути публічним (звернене до усіх) через засоби масової інформації або іншим чином; в оголошенні конкурсу має міститися обіцянка нагороди; оголошення про конкурс має містити всі істотні умови.
Відповідно до ст. 1151 ЦК засновник конкурсу повідомляє про його умови одночасно з оголошенням про конкурс або персонально кожному, хто виявив бажання брати у ньому участь. Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо.
За результатами конкурсу видається нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу. Останніми може бути обумовлено надання переможцеві лише морального заохочення.
Умовами конкурсу повинно бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії. Предмет конкурсу, нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві, є істотними умовами оголошення конкурсу.
Зазвичай оголошення про конкурс містить:
1) завдання — визначення роботи, що повинна бути виконана;
2) строк його виконання — тривалість має реально забезпечувати виконання конкурсного завдання;
3) розмір нагороди — вказується кількість призових місць, розмір і число премій за кожним призовим місцем. Крім премій запризові місця, можуть встановлюватися заохочувальні премії, щовиплачуються учасникам конкурсу, роботи яких визнані гіднимибути відзначеними, хоча і не зайняли призових місць;
4) місце подання робіт — зазначення адреси, куди вони повинні бути подані;
5) порядок і строк порівняльної оцінки робіт — повідомленняпро те, скільки турів конкурсу буде проводитися, строк і порядокпроведення кожного з них.
Засновник конкурсу має право змінити Його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу повинно бути оголошено у тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс.
Якщо у зв'язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, остання має право на відшкодування засновником витрат, понесених нею для підготовки до участі у конкурсі (ст. 1152 ЦК).
Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, понесених ним для підготовки до участі у
конкурсі.
Подання робіт учасниками конкурсу має бути здійснене у межах строку, оголошеного засновником конкурсу. Прострочення у поданні виконаної роботи або подання її з порушенням інших умов не викликають виникнення прав у осіб, які представили роботу з порушеннями, так само як і не породжує обов'язків засновника
конкурсу.
Для оцінки робіт засновник конкурсу зазвичай створює спеціальний орган — журі, до складу якого входять найбільш авторитетні і відповідальні у цій галузі особи. За результатами конкурсу журі приймає рішення.
Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Він визначається у порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються у тому ж порядку, в якому його було оголошено. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.
У ст.1155 ЦК передбачені особливості оцінювання результатів Інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс. За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, поданими на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:
Hi
1) 
присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу;
2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій);
3) відмову в присудженні призових місць, якщо жодна з робіт,поданих на конкурс, не відповідає його вимогам;
4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії).
Згідно зі ст.П56 ЦК переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов'язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом конкурсу був результат Інтелектуальної, творчої діяльності, його засновник має право подальшого його використання лише за згодою переможця конкурсу.
Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем договору про використання предмета конкурсу.
Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на останню. Умова конкурсу, за якою засновник не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною.
Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на нього, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо останній протягом місяця від дня оголошення результатів не пред'явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред'явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс.
Якшо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до ст.344 ЦК (набувальна давність).
Відносини, що виникають з публічної обіцянки нагороди за результатами конкурсу, мають тривалий характер. Тому права та обов'язки сторін цього зобов'язання змінюються залежно від розвитку цих відносин. Так, якщо до ухвалення рішення про виплату нагороди учасники конкурсу мають право на оцінку поданих ними робіт, то після ухвалення рішення про визнання робіт окремих учасників найкращими і присудження їм премій у них виникає інше суб'єктивне право — вимагати сплати присуджених їм нагород (премій). Це право може бути реалізоване в примусовому порядку шляхом пред'явлення позову до суду.
§ 2. Інші види недоговірних зобов'язань
Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення. ЦК 2003 р. містить види недоговірних зобов'язань, які не були відомі ЦК 1963 р. До них, зокрема, належать зобов'язання у зв'язку з вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
Зміст цих зобов'язань полягає зокрема у тому, що особа, яка діє у майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення, має право вимагати від останньої відшкодування у межах фактично зазнаних витрат, якшо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Цей вид недоговірних зобов'язань урегульований у гл.79 ЦК.
Згідно зі ст.1158 ЦК якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення.
Особа, яка вчинила дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.
Якщо особа, яка почала дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх залежних від неї заходів щодо запобігання, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для Іншої особи. Особа, яка вчиняє дії у майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення, зобов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані з вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів.
У ст.1159 ЦК передбачене надання звіту про вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без ЇЇ доручення. Особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана негайно після закінчення цих дій надати особі, у майнових Інтересах якої були вчинені дії, звіт про них І передати їй усе, що при цьому було одержано.
Особа, яка вчинила дії у майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони виправдані обставинами, за яких були вчинені дії.
Якшо особа, яка вчинила дії у майнових інтересах Іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої ДІЇ, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.