посягає на конкретний об'єкт, ставить його в реальну небезпеку, а інколи спричиняє йому певну шкоду. Як правило, замах вчинюється шляхом активних дій (наприклад, завдання удару для заподіяння тілесного ушкодження), але в окремих випадках він вчинюється і шляхом бездіяльності. Наприклад, це має місце у разі залишення особи в небезпеці з метою позбавити її життя, ненадан-ня з тією ж метою допомоги хворому медичним працівником.
По-друге, замах характеризується тим, що при його вчиненні злочин не отримує повного завершення, не доводиться до кінця. Саме за цією ознакою замах відрізняється від закінченого злочину. На цій стадії об'єктивна сторона складу злочину виконується лише частково, не отримує свого повного розвитку. Наприклад, для злочинів із матеріальним складом частковість означає ненастання передбаченого статтею Особливої частини КК злочинного наслідку взагалі (куля від пострілу не влучила в жертву, удар ножа при-йшовся в металевий предмет, що знаходився у кишені потерпілого, тощо), або настала інша шкода, яка не є конструктивною ознакою злочину, на який було вчинено замах. Скажімо, суб'єкт бажав вчинити крадіжку у великих розмірах, а в сейфі було тільки кілька гривень; особа хотіла вчинити вбивство, а заподіяла лише середньої тяжкості тілесне ушкодження. Для злочинів з формальним складом недоведення злочину до кінця означає невчинення всіх дій, які створюють об'єктивну сторону конкретного посягання. Наприклад, це має місце у разі друкування лише однієї сторони підроблених банкнот національної валюти, ґвалтівник подолав опір потерпілого, а вчинити статевий акт не встиг, хабародавець залишив на столі службової особи предмет хабара, а та відмовилася його прийняти.
По-третє, суттєвою ознакою замаху є переривання злочинної діяльності з причин, що не залежали від волі винного. Такими причинами можуть бути, зокрема: неякісні дублікати ключів, які суб'єкт намагався використати для проникнення у приміщення для вчинення крадіжки; осічка вогнепальної зброї; відсутність можливостей відключити сигналізацію; з'явлення на місці злочину людей; належний опір потерпілого. Ці обставини об'єднує те, що вони виникають або існують незалежно від волі винного.
Суб'єктивна сторона складу замаху на злочин характеризується тільки прямим умислом (ч. 1 ст. 15 КК). Суб'єкт усвідомлює, що він своїми діями (бездіяльністю) вчинює конкретний злочин, виконує частину об'єктивної сторони, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (у злочинах із матеріальним складом) і бажає довести злочин до кінця (а в злочинах із ма-