злочини». Однак у багатьох статтях Особливої частини КК, які передбачають відповідальність за злочини, які не є тяжкими та особливо тяжкими, також передбачена конфіскація частини майна, а саме знарядь, засобів і предметів злочину, які є власністю засудженого (наприклад, статті 176, 177, 208, 244, 248, 249). Крім того, у ч. 1 ст. 59 КК зазначено, що конфіскації підлягає лише майно, яке є власністю засудженого. Проте деякі засоби й предмети злочину можуть і не бути таким майном. Так, ст. 334 КК передбачає конфіскацію повітряного судна у разі порушення правил міжнародних польотів, але повітряне судно, як правило, не є власністю його пілота. Відповідно до ст. 301 КК, конфіскації підлягають порнографічні предмети, але, згідно із законодавством України, вони не можуть перебувати у власності засудженого.
§ 5. Покарання, які можуть застосовуватися як основні і як додаткові
Покарання, яке може застосовуватися як основне і як додаткове,- це покарання, яке, залежно від обставин справи, може бути застосоване або як самостійне покарання за той чи інший злочин, або у випадках та порядку, передбачених КК, додається до іншого, основного покарання як додаткове. Відповідно до ч. З ст. 52 КК покараннями, які можуть застосовуватися як основні, так і додаткові, є: 1) штраф; 2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Закон допускає застосування вказаних двох видів покарань одночасно: при цьому одне з них застосовується як основне, а друге -як додаткове. Проте до особи, визнаної винною у вчиненні одного і того самого злочину, не може бути застосовано штраф (або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю) як основне покарання і водночас як додаткове.
Штраф (ст. 53) - це найбільш м'яке покарання в системі покарань і являє собою грошове стягнення, що накладається судом.
Це покарання призначається: а) як основне чи додаткове - у випадках і межах, встановлених санкціями статей Особливої частини КК; б) як основне - в порядку призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) та в порядку заміни виправних робіт особам, які стали непрацездатними після постановления вироку суду (ч. З ст. 57 КК); в) як додаткове -у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75 і 77 КК).