Перший рівень судів у Канаді має загальну назву —провінційні суди, які можуть складатися з кількох ланок. Вони розглядають кримінальні й цивільні справи — це приблизно 95 відсотків усіх справ, що розглядаються судами. Ці суди Мають галузеву спеціалізацію й за призначенням структуру-Іоться на дивізіони (підрозділи) кримінальних, сімейних, молодіжних, цивільних, дрібних майнових справ. Суд дрібних Майнових справ — це не стільки окремий підрозділ, скільки спеціальна процедура розгляду майнових претензій, що стосуються невеликої суми грошей. Ліміт цієї суми залежить від рівня доходів середнього канадця й на початок 1995 р. становив 3 тис. канадських доларів (за курсом 0,7 долара США — 1 долар Канади). Особливості цієї процедури — у Щвидкості, тобто у скороченому розгляді справ: тільки один раз заслуховуються пояснення сторін (без участі адвокатів) ts. експертів (якщо вони потрібні), вивчаються документальні докази; рішення не підлягає оскарженню.
Позов на суму від 3 до ЗО тис. канадських доларів розглядається у дивізіоні цивільних справ за звичайною процедурою з участю адвокатів.
Система правосуддя Канади має, нарівні з федеральними, важливі унітарні характеристики. Як і належить за правилами федерального устрою, в кожній провінції існує окрема ієрархія судів. Але ці суди, незалежно від того, існували вони за часів конфедерації чи були утворені пізніше згідно з розділом 92, не обмежуються розглядом справ, які виникають у полі законів провінції. Повноваження місцевої влади в питаннях відправлення правосуддя у провінції дає їй можливість надавати своїм судам юрисдикцію в усіх справах, незважаючи на те, який саме закон застосовується — федеральний, провінційний або конституційний.
На цьому рівні існують також муніципальні суди, що складаються з окремих посадових осіб муніципалітету, які
розглядають справи щодо порушення правил дорожнього руху (аналогічно до нашої адміністративної відповідальності).