Судова система Великої Британії
спроби ефективніше й раціональніше розподілити різні види справ між відділеннями.
Нині Високий суд складається з 80 членів. Ці рядові судді, як їх іноді називають, повинні мати щонайменше 10-річну практику в ранзі баристера. Звичайно суддів призначають до того відділення суду, сфера діяльності якого відповідала їхній спеціалізації під час перебування в адвокатурі. В разі необхідності лорд-канцлер може запросити певних окружних суддів чи рекордерів взяти участь у засіданні Високого суду або призначити заступників членів Високого суду.
До 1971 р. Високий суд засідав у приміщенні королівських судів на Стренді в Лондоні, хоч судді Високого суду скликали повний склад суду щоразу, коли розглядали справи у формі виїзних сесій суду присяжних. Попри це, їхня юрисдикція як виїзної сесії походила не від їхньої посади, а від органів, яким вони були підпорядковані. Закон про суди від 1971 р. скасував усі виїзні суди, однак ст. 71 Закону про Верховний суд нині передбачає, що засідання Високого суду можуть проводитися у будь-якому місці Англії чи Валії. Центри, де проводяться засідання Високого суду, визначаються відповідно до розпоряджень лорд-канцлера. Хоч існують постійно діючі розпорядження, лорд-канцлер завжди може видати спеціальне розпорядження для проведення того чи іншого засідання у тому чи іншому місці, якщо для цього є достатні підстави.
Юрисдикція Високого суду поширюється як на цивільні, так і на кримінальні справи, він розглядає судові справи й апеляції. Щодо цивільних справ суд має майже необмежені повноваження. Хоч відділення Високого суду не є окремими судами, кожне з них має свою сферу юрисдикції. Регламент Верховного суду визначає, які саме справи повинно розглядати те чи інше відділення.
Цей регламент обумовлює порядок подання позову чи порушення справи і ведення їх у Високому суді. Через це певні типи позовів розглядаються у певних відділеннях. Так, справи про розлучення у Високому суді можуть слухатися лише у Відділенні у сімейних справах, а не в будь-якому з двох інших. У деяких випадках юрисдикція відділень частково збігається і можна порушити провадження у будь-якому з них. Наприклад, уже в наші часи дві справи стосовно схожих умов у схожих договорах розглядалися у короткий тер-
мін. Перша — в Канцлерському відділенні, а друга — у Відділенні Королівської лави. Слід пам'ятати, що відділення Високого суду не є різними судами, тому юрисдикцію будь-якого із суддів Високого суду може здійснювати будь-хто з інших його суддів, незалежно від відділення, до якого він прикріплений.