В вересні 1920 p. був прийнятий Закон про військовий податок на дохід, який передбачав спеціальну процедуру розгляду спорів, що виникають у зв'язку з його реалізацією. При цьому платник податків наділявся правом звернутись зі скаргою безпосередньо до Міністерства фінансів протягом 20 днів з моменту отримання письмового повідомлення про необхідність сплати цього податку. Ці скарги розглядались Третейським судом (Колегією арбітрів), який складався не більше ніж з 3 членів і діяв як наглядова інстанція (ревізійна) і мав територіальну юрисдикцію щодо питань, які виникали на території певного району. Ці суди не були постійно діючими, а створювались ad hoc з місцевих суддів, адвокатів, практикуючих юристів. Після розгляду справи підтверджувалась або відмінялась сума нарахувань.
Така ситуація проіснувала до 1923 року. Уряд створював Третейські суди з надією, що більшість спорів буде вирішуватись саме на місцях на стадії дружнього врегулювання і не доходитиме до суду, але ці надії не справдились. Тому протягом 1923—1946 років розгляд податкових спорів здійснювався різними відділами і представниками Міністерства фінансів і Судом Казначейства. Але до повноважень суду належали лише питання правильність нарахування та розміру податку. Терміни на подання скарг і позовних заяв збільшились з 20 днів до 2 місяців.
У 1946 році процедура розгляду скарг була грунтовно змінена. Був створений новий орган — Колегія розгляду скарг щодо оподаткування доходів (Рада з питань оподаткування), який був наділений повноваженням розглядати справу по суті, досліджувати факти та право, як звичайний суд. Ця Колегія діяла як суд першої інстанції і складався з голови, двох асистентів, і не менше 3 і не більше 9 інших членів. Головою та асистентом могла бути особа, яка мала досвід роботи суддею у касаційній інстанції або досвід роботи юрис-
1 Див.: R. S. С. 1985. Code T-2.
том не менше 10 років. Всі члени Колегії призначались на 10 років.
У 1948 році був прийнятий новий Закон про оподаткування доходів і знову відбулись незначні зміни з процедурі розгляду скарг з цих питань. Зокрема, склад Колегії зменшився до голови і не менше 2 і не більше 4 інших членів. З 1950 року, внаслідок внесення чергових змін в податкове законодавство, члени Колегії почали розглядати справи одноособове, хоча раніше відбувались лише колегіальні слухання. Повноваження, які виконувало Міністерство фінансів, перейшли до Міністерства юстиції. В 1958 році назва колегії була змінена на Колегію з податкових скарг. У 1970— 1972 pp. було створено Колегію з перегляду податкових питань, а у 1983 році на її базі було засновано Податковий суд Канади. Останні зміни до законодавства про Податковий Суд Канали були внесені в 1991 році.