Дорадчі комітети, які оцінюють кваліфікацію кожного заявника, є ядром системи призначення на посаду судді. Вони створені в кожній провінції та території. Провінція Онтаріо має три районні комітети, провінція Квебек — два, що зумовлено значним розміром територій та кількістю населення цих провінцій. До кожного комітету входять сім членів: представник провінційного товариства адвокатів; представник провінційного відділу Асоціації канадської адвокатури (англ. Canadian Bar Association); суддя вищого суду, рекомендований головним суддею відповідної провінції; представник генерального аторпся провінції; три представники федерального міністра юстиції.
Члени цих комітетів добираються федеральним міністром юстиції з переліку прізвищ, що подаються кожною вищезгаданою організацією або уповноваженими особами. Міністр юстиції призначає членів комітету на 2-річний строк, з можливістю одноразового відновлення на посаді. Адвокати — члени комітетів не можуть бути призначені суддями протягом одного року після закінчення строку їх роботи.
Двоє з перелічених федеральних кандидатів, що входять до складу комітету (крім практикуючих адвокатів), — це особи, здатні представляти народні інтереси. Генеральні прокурори та міністри юстиції провінцій заохочуються добирати своїх власних кандидатів на подібних підставах. Усі засідання та консультації комітету є конфіденційними.
Кожен кандидат дістає одну з трьох оцінок: "рекомендований", "високо рекомендований" і "непридатний для рекомендації". Ці формулювання відображають дорадчий характер роботи комітету. Федеральний міністр юстиції здійснює контроль над призначенням і несе остаточну відповідальність.
Члени комітетів добирають суддів за такими критеріями: обізнаність у питаннях права; значний юридичний досвід; зрілість та об'єктивність суджень; розуміння соціальних проблем, про які йдеться на судовому процесі; здатність виконувати обов'язки згідно з присягою суддів за положеннями Хартії прав і свобод; відданість ідеалам служби на благо держави. Комітети поважають різноманітність і належним чином оцінюють увесь юридичний досвід кандидатів, а також досвід, набутий поза межами усталеної юридичної практики.
Комітети заохочуються також проводити співбесіди з кандидатами, але це не є категоричною вимогою. Щоб надавати всебічні поради міністру, кожен комітет також повинен подавати йому повні й відверті характеристики кандидатів, які були підставою для відповідної оцінки. Міністр може робити запити до комітетів і щодо іншої інформації про будь-якого кандидата. В разі якщо інформація, одержана з інших джерел, суперечить порадам комітету, міністр може вимагати від нього переоцінки кандидата.
Кандидатам повідомляють дату розгляду їхніх заяв. Оцінки їм не оголошують; це конфіденційна інформація, призначена тільки для міністра юстиції
Оцінки є дійсними протягом трьох років. Кожен кандидат отримує повідомлення від уповноваженого за три місяці до закінчення 3-річного строку й може подавати заяву з приводу нової оцінки, якщо він і далі зацікавлений у призначенні на посаду судді. Попередня оцінка залишається дійсною до моменту появи нової оцінки.
Уповноважений з федеральних судових справ відповідає за вирішення адміністративних питань, які стосуються федеральних суддів, у тому числі виплати заробітної плати та пенсій і вивчення офіційних державних мов. Уповноважений відповідальний також за організацію процесу призначень від імені міністра юстиції. Цей обов'язок він виконує сам або через представника уповноваженого — секретаря з призначення суддів. Уповноважений повинен бути присутній на кож-