Загальний огляд провінційних систем призначення суддів

Розділ 92 (4) Конституційного акта 1867 р. Надає провін­ціям повноваження укладати закони "про заснування про­вінційних органів влади та строки їх функціонування і про призначення службовців на посади в них й оплату їхньої праці". Згідно з цим положенням провінції призначають та оплачують працю суддів нижчих судів.

Більшість суддів Канади призначається урядами десятьох провінцій та двох територій. Наприклад, у провінції Альбер­та імена більшості кандидатів подає до суддівської ради Ге­неральний аторней, і рада робить свої ниснокки тцпдп них Генеральний аторней бере більшість кандидатів на призна­чення зі списку імен, рекомендованого суддівською радою, хоча закон цього й не вимагає.

Хоча ці суди часто називаються нижчими, вони є саме тими судами, де канадці безпосередньо зустрічаються із сис­темою правосуддя. Це суди першої інстанції у більшості справ про кримінальні порушення. Більш того, чимало цих судів мають широку юрисдикцію у сфері родинного права та в цивільних справах, коли йдеться про невеликі грошові суми.

В усіх провінціях і територіях від кандидата на посаду судді вимагається членство в Асоціації канадської адвокату­ри та юридичний стаж. У провінціях Альберта, Нью-Брунз-вік, Ньюфаундленд, Онтаріо та Квебек кандидат на посаду


судді повинен мати щонайменше 10 років практичного юри­дичного досвіду. У провінціях Британська Колумбія, Маніто-ба, Острів Принца Едварда, Саскачеван і Юкон потрібні 5 років стажу. Законодавством провінції Нова Скотія також передбачено 5 років стажу, хоча за адміністративними на­становами, що видаються дорадчому комітету, вимагається щонайменше 10 років стажу. У Північно-Західних територі­ях, що мають окремий статус, при призначенні на посаду судді територіального суду від кандидата вимагається членство в адвокатурі протягом останніх 3 років.

У вимогах до кваліфікації та юридичного досвіду існує певна гнучкість. Більшість провінцій і досі вимагає членства кандидатів у своїх адвокатурах протягом усього кваліфіка­ційного періоду, а у провінціях Нью-Брунзвік, Ньюфаунд­ленд і Острів Принца Едварда дозволяється, щоб протягом частини цього періоду кандидат був членом (але достойним!) адвокатури іншої провінції. У провінціях Онтаріо і Саскаче­ван заява кандидата приймається і розглядається, якщо він є членом будь-якої канадської адвокатури.

Як правило, особи, зацікавлені у призначенні на конкрет­ну вільну посаду судді чи взагалі на посаду судді, подають заяву в письмовій формі. Кваліфікацію заявників оцінює осо­ба, незалежна від органу, що призначає суддів. У декількох юрисдикціях цей обов'язок виконує суддівська рада, в інших — незалежні дорадчі комітети. Провінція Острів Принца Едвар­да є єдиною, яка не розробила механізм оцінки для офіційно­го перегляду призначень.

Провінційне призначені судді також перебувають на по­саді до досягнення пенсійного віку, хоч у різних провінціях він різний. Наприклад, у провінції Нью-Брунзвік пенсійний вік становить 75 років, у провінціях Квебек, Британська Ко­лумбія та Альберта — 70 років. У всіх інших провінціях і те­риторіях пенсійний вік встановлено у 65 років. Однак, у дея­ких провінціях існує можливість після досягнення пенсійно­го віку продовжити роботу на неповну ставку.