Розділ IV


Огляд системи правосуддя в Данії



 


ва. Кодифікація тут має "острівний" характер, тобто окремі інститути цивільного права або деякі їх напрями відображені у певних законах, які стосуються реєстрації земель, зобов'я­зального права, купівлі-продажу, страхування, шлюбних від­носин, усиновлення і стану дітей. Проте у Гренландії, на­приклад, усі правові наслідки шлюбу регулюються саме зви­чаєвим правом, а не законом.

Кодифікованою є система права в галузі соціального за­безпечення, яка включає в себе пенсії за віком, у зв'язку з інвалідністю, компенсаційні сплати щодо витрат на житло і на виховання дітей, безоплатну медичну допомогу та у зв'яз­ку з безробіттям. Для цього були об'єктивні передумови, то­му що в міру того, як суспільство просувалося до соціальної і правової держави, нові взаємовідносини між робітниками і роботодавцями треба було унормувати письмово, комплекс­но, надовго і через законодавчий орган. Регулювання суто трудових відносин здійснюється через колективні договори між професійними спілками та об'єднаннями роботодавців на галузевому рівні або на загальнонаціональному рівні, що можна вважати унормованими прецедентами.

Необхідно зазначити, що на відміну від конституцій ін­ших країн Європи Конституція Данії за обсягом нормативно­го матеріалу досить невелика (лише 89 статей, та й вони ду­же стислі), що обмежує можливість безпосередньо оперува­ти конституційними нормами. Таке становище провокує роз­ширення і інтерпретацію конституційного права в нормах органічних законів або звичанх. Верховний суд Данії вже давно визнав за всіма судами королівства право на контроль конституційних законів, якщо це питання може мати вплив на розв'язання спору, що розглядається. Однак стислість Конституції, що вже відмічалось, та традиційна стриманість датських суддів (нордичний вплив) обумовлюють дуже слаб­кий розвиток судової практики у цьому відношенні: недій­сність закону було проголошено лише один раз, до того ж частково. Але можливість інтерпретації Конституції та зако­нів мають де в чому позитивні наслідки. Суддя суду звичай­ної юрисдикції за браком спеціалізованих судів чи палат у звичайних судах має повноваження у таких випадках здій­снювати контроль щодо адміністрації та її актів, що не су­перечить конституційному закону.


Поза судами загальної юрисдикції може бути утворено судову установу (мабуть, за прикладом Франції) для розгля­ду справ щодо членів уряду, які обвинувачуються у вчиненні злочину. Цей орган називається Державним судом. Він утво­рюється монархом або парламентом Данії (Фольстинг). До його складу у рівній кількості входять судді Верховного суду та особи, яких обрав парламент.