Огляд системи правосуддя в Данії
ва. Кодифікація тут має "острівний" характер, тобто окремі інститути цивільного права або деякі їх напрями відображені у певних законах, які стосуються реєстрації земель, зобов'язального права, купівлі-продажу, страхування, шлюбних відносин, усиновлення і стану дітей. Проте у Гренландії, наприклад, усі правові наслідки шлюбу регулюються саме звичаєвим правом, а не законом.
Кодифікованою є система права в галузі соціального забезпечення, яка включає в себе пенсії за віком, у зв'язку з інвалідністю, компенсаційні сплати щодо витрат на житло і на виховання дітей, безоплатну медичну допомогу та у зв'язку з безробіттям. Для цього були об'єктивні передумови, тому що в міру того, як суспільство просувалося до соціальної і правової держави, нові взаємовідносини між робітниками і роботодавцями треба було унормувати письмово, комплексно, надовго і через законодавчий орган. Регулювання суто трудових відносин здійснюється через колективні договори між професійними спілками та об'єднаннями роботодавців на галузевому рівні або на загальнонаціональному рівні, що можна вважати унормованими прецедентами.
Необхідно зазначити, що на відміну від конституцій інших країн Європи Конституція Данії за обсягом нормативного матеріалу досить невелика (лише 89 статей, та й вони дуже стислі), що обмежує можливість безпосередньо оперувати конституційними нормами. Таке становище провокує розширення і інтерпретацію конституційного права в нормах органічних законів або звичанх. Верховний суд Данії вже давно визнав за всіма судами королівства право на контроль конституційних законів, якщо це питання може мати вплив на розв'язання спору, що розглядається. Однак стислість Конституції, що вже відмічалось, та традиційна стриманість датських суддів (нордичний вплив) обумовлюють дуже слабкий розвиток судової практики у цьому відношенні: недійсність закону було проголошено лише один раз, до того ж частково. Але можливість інтерпретації Конституції та законів мають де в чому позитивні наслідки. Суддя суду звичайної юрисдикції за браком спеціалізованих судів чи палат у звичайних судах має повноваження у таких випадках здійснювати контроль щодо адміністрації та її актів, що не суперечить конституційному закону.
Поза судами загальної юрисдикції може бути утворено судову установу (мабуть, за прикладом Франції) для розгляду справ щодо членів уряду, які обвинувачуються у вчиненні злочину. Цей орган називається Державним судом. Він утворюється монархом або парламентом Данії (Фольстинг). До його складу у рівній кількості входять судді Верховного суду та особи, яких обрав парламент.