Огляд системи правосудця в Данії
вуються свідки і досліджуються інші докази. Після цього прокурор (державний обвинувач) і захисник (адвокат) обвинуваченого роблять свої останні звернення до суду. Обвинувачений має право на останнє слово. Прокурор (державний обвинувач) готує низку письмових запитань, які мають бути задані присяжним, ці запитання мають бути схвалені судом і захисником обвинуваченого. Головуючий дає своє напутнє слово присяжним (дат. Retsbelaermg), які переходять до на-радчої кімнати, де вони радяться, не залучаючи професійних суддів.
Після обговорення обставин обвинувачення і фактичних доказів присяжні відповідають на питання, які були їм поставлені. У відповідях присяжні вказують, чи визнають вони обвинуваченого винним у злочині, у вчиненні якого його обвинувачують. Для винесення обвинувального вироку необхідно, щоб за нього проголосували принаймні вісім присяжних. Якщо присяжні дають заперечну відповідь на питання стосовно вини обвинуваченого чи ствердну відповідь на питання про те, чи існує достатньо підстав для звільнення обвинуваченого від покарання, то суд негайно звільняє його. Якщо присяжні визнають обвинуваченого винним, а судді вважають, що доказів у справі недостатньо для того, щоб підтвердити такий вирок, суд може розпорядитися про повторний розгляд справи. Згодом проводиться новий судовий розгляд у іншому складі суддів і присяжних. Якщо і в новому судовому розгляді присяжні визнають обвинуваченого винним, а судці все-таки вважатимуть, що доказів недостатньо, обвинуваченого виправдовують. Якщо присяжні визнають обвинуваченого винним і судді погоджуються з таким вироком, прокурор (державний обвинувач) і захисник обвинуваченого можуть звернутися до суду з клопотанням стосовно міри покарання. Судді та присяжні разом беруть участь у винесенні такого рішення. При визначенні міри покарання троє суддів мають таку саму кількість голосів, що й присяжні. У разі, коли при голосуванні голоси діляться порівну, то такий результат голосування відноситься на користь підсудного.