Поряд з цією системою судових установ, які діють поза територією мегаполісів, фактично автономно, не перетинаючись із нею, діє система судів загальної юрисдикції, яка здійснює кримінальну і цивільну юрисдикцію у так званих столичних або президентських округах1.
У Калькутті та інших столичних містах штатів діють міські магістратиабо, як їх частіше називають, суди столичного магістрату, до компетенції яких належать усі справи щодо кримінальних провин і правопорушень — від незначних до найсерйозніших, тобто ці суди діють виключно як суди першої інстанції у повному обсязі компетенції. Але між собою ці суди поділяються на суто магістратські судита "сесійні" суди.Останні утворюються для розгляду найсерйозніших кримінальних справ з магістратів за тим же підходом, коли окружний суддя поза президентським округом діє як "сесійний" суддя. КПК Індії 1973 р. позбавив усі виші суди штатів, у тому числі вищі суди, розміщені у президентських округах (наприклад, у Калькутті), права бути судами першої інстанції у справах із загальнокримінальних правопорушень.
У цих же округах створено судові установи для цивільного судочинства. При цьому якоїсь єдиної системи в організації судових установ у столичних округах немає. Так, існують суди з незначних цивільних споріву президентських округах, але не в усіх столичних містах Одняк мяйже в усіх є міські цивільні суди,які можуть бути єдиними судовими установами в межах округу й розглядати у своїх підрозділах або дільницях усі справи незалежно від суми позову чи юридичної складності правовідносин, що виникли. У разі коли в окрузі є суди з незначних справ, міські сесійні суди поділяють з ними компетенцію. Законодавство штату визначає поняття "незначні цивільні справи" й межі компетенції цих
1 Історична назва, яка залишилась з колоніальних часів. У добу панування Ост-Індської компанії президентський округ являв собою адміністративну одиницю у Бомбеї, Мадрасі і Калькутті. Спочатку ними керували президенти цієї компанії (звідси й назва), а потім англійські губернатори. Нині вважається, що центральний уряд Індії має право на пряме управління ними у надзвичайних випадках або проявів "самоврядного" піднесення.