Судова система Великої Британії
Згідно зі ст. 75 Закону про Верховний суд від 1981 p., лорд —головний суддя має право за погодженням з лорд-канцлером давати настанови стосовно розподілу справ Суду корони. Всі правопорушення поділено на чотири класи. Справи за найсерйознішими злочинами в Королівському суді веде суддя Високого суду, що також, як правило, входить до Відділення Королівської лави. Окружні судді та рекордери розглядають менш серйозні кримінальні правопорушення, а також ті, які можуть розглядатися в інший спосіб, тобто не у процесі з присяжними, коли суддя повинен керувати процесом і давати присяжним поради та інструкції.
До членів Королівського суду належать судді Високого суду, окружні судді, рекордери та магістрати (магістратські судді). Суддя якої судової ланки розглядатиме конкретну справу, залежить від серйозності правопорушення. У певних випадках мирові судді також можуть проводити засідання в Карному суді. Всі апеляції та судові процеси з винесенням вироку мають розглядатися чи проводитися Карним судом за участю судді та щонайменше двох непрофесійних засідате-лів-магістратів. Крім того, будь-яку справу у суді може розглядати професійний суддя разом з не більш як чотирма іншими непрофесійними суддями.
Засідання Карного суду з розгляду справ, які вимагають винесення обвинувального вироку, відбуваються за участю присяжних. Історична традиція щодо 12 присяжних останнім часом порушується; тепер у процесі можуть брати участь десятеро або одинадцятеро присяжних. Крім того, відповідно до Закону про карне правосуддя від 1967 р. вердикт про винуватість особи може бути ухвалений кваліфікованою більшістю (10 з 11 або 12 присяжних чи 9 з 10 присяжних), а не одностайно, як було раніше. Виправдувальний вирок присяжних апелюванню не підлягає. Без участі присяжних розглядаються апеляції у справах, що велись судами магістратів, та справи, що передаються на розгляд для винесення вироку, тобто робиться попередня оцінка доказів з точки зору їх допустимості та законності отримання. Провадження у суді відбувається за регламентом Суду корони.
Під патронажем Королівського суду перебуває також ко-ронер — особа, яка проводить слідство в разі смерті людини. Функцією суду коронера є передусім проведення дізнання щодо смерті якоїсь особи, якщо є підстави підозрювати, що
смерть була насильницькою, неприродною, раптовою або сталася з невстановлених причин. Для проведення дізнання коронер має право скликати від семи до одинадцяти присяжних. Хоч самі процесуальні дії коронера контролює Високий суд, подання апеляції з приводу дізнання законом не передбачено.
Яке місце в загальній ієрархії судів посідає Королівський суд (Карний суд присяжних) з точки зору доктрини про прецедент досі остаточно не визначено. Очевидно, суддя Високого суду, якій засідає в Королівському суді, має той самий статус, що й під час засідання Високого суду першої інстанції. Проте коли на засіданні Королівського суду головує окружний суддя чи рекордер, видається доцільним розглядати цей суд як нижчий за статусом і, отже, підпорядкований Високому судові з точки зору прецедентно! зобов'язаності.