Згідно з конституційним законодавством (ст. 145) Верховний суд Індії має повноваження встановлювати правила регулювання судової діяльності, грунтуючись на парламентських законах і в разі схвалення Президентом. Це, зокрема, правила, які:
— стосуються осіб, що виступають у суді під час судово
го процесу;
— регулюють порядок надходження й розгляду апеляцій
та всіх інших питань, що мають відношення до апеляційної
процедури, включаючи строки звернення з апеляцією до
суду;
— встановлюють судову процедуру стосовно здійснення
будь-якого права, передбаченого частиною III Конституції;
— регламентують умови й порядок звернення з апеля
цією, в якій порушуються питання права з точки зору тлума
чення Конституції або суспільне значущі питання, а також у
разі порушення найважливіших принципів правосудця;
— регламентують умови, за яких будь-яке рішення суду
або його наказ можуть бути переглянуті, а також регламен
тують порядок перегляду і строки подання відповідних заяв;
— стосуються видатків судочинства та різних стягнень у
зв'язку із судовим провадженням;
— регулюють порядок звільнення засудженого з-під вар
ти на поруки;
— регламентують процедуру припинення провадження у
судовій справі;
— передбачають прискорене провадження щодо апеля
цій, які, на думку суду, є незначними або сутяжницькими й
заявлені з метою створити тяганину під час розгляду справи;
— визначають порядок проведення слідства у випадках,
перелічених у п. 1 ст. 317;
— визначають необхідну для кворуму кількість суддів
при розгляді того чи іншого питання в суді, повноваження
суддів при одноособовому розгляді справ, а також функції відділень у судах.
Крім перелічених вище, Верховний суд може встановлювати правила, що регулюють окремі види його власної діяльності. Наприклад, було встановлено правило визначення мінімальної кількості судців для кворуму при вирішенні різних категорій справ, що стосуються істотних питань права. Кворум для розгляду справи, пов'язаної з тлумаченням конституційних положень, або в разі звернення Президента за консультацією, становлять п'ятеро суддів. Згідно з іншим "внутрішнім" правилом засідання суду завжди бувають відкритими й рішення приймаються більшістю голосів присутніх суддів. Судом також розроблено правила роботи зі справою, якщо немає кворуму для розгляду питання, апеляції або консультативного висновку.
Призначення посадових осіб і службовців Верховного суду здійснюються Головним суддею Індії або іншим суддею за його дорученням. Порядок прийому на робо,у, умови праці, оклади, пенсії регулюються правилами Верховного суду. Ту частину правил, яка стосується фінансування апарату Верховного суду, затверджує Президент.
Наприкінці аналізу ролі Верховного суду в судовій системі Індії порівняймо її з роллю Верховного суду США. Пегз-дусім слід зазначити, що Верховний суд Індії має більше п<: з-новажень, ніж Верховний суд США.
По-перше, апеляційна юрисдикція Верховного суду США обмежується справами, які стосуються тільки сфери правовідносин, що регулюються федеральними законами й мають відношення до конституційності законів і міжнародних договорів. Верховний суд Індії є не тільки федеральним судом і охоронцем Конституції, а й вищою апеляційною інстанцією щодо справ сфери загальної юрисдикції.
По-друге, Верховний суд Індії має виключні повноваження щодо видачі на власний розсуд дозволу на апелювання рішення, яке було прийняте будь-яким судом або трибуналом на території Індії. Цих повноважень у Верховного суду США немає.
По-третє, Верховний суд США не має права бути юридичним радником уряду і вдовольняється тільки розв'язанням спорів між сторонами, а Верховний суд Індії має повно-