Судова система Індп
дя не може виконувати одночасно з основною роботою адвокатські або представницькі функції у будь-якої особи.
Кожен суддя призначається Президентом країни, який, призначаючи головного суддю Вищого штату, консультується з Головним суддею Індії, губернатором штату, а коли йдеться про суддю Вищого суду — ще й з головним суддею штату. Про призначення видається наказ Президента, скріплений його підписом та печаткою. Судді обіймають свої посади до 62 років.
Суддею Вищого суду може бути громадянин Індії, який протягом десяти років обіймав судові посади на території Індії, або десять років був адвокатом при Вищому суді в будь-якому штаті чи послідовно при двох або більше таких судів. До адвокатського стажу входить і той час, коли особа, перед тим як стати адвокатом обіймала судову посаду (певного службовця суду).
Президент після консультацій з Головним суддею Індії може перевести суддю з одного Вищого суду в інший у межах країни. Переведений таким чином суддя, крім своєї постійної зарплати, може одержати додаткову компенсацію, яка встановлюється законом Парламенту чи наказом Президента, і стосується не лише матеріальних витрат у зв'язку з переїздом, а й морального дискомфорту.
Судді Верховного суду призначаються персонально згідно з актом Президента Індії за його підписом і печаткою. При визначенні кандидатів на цю посяду Президент консультується з міністрами Кабінету міністрів, Головним суддею Верховного суду Індії та іншими членами судового корпусу за бажанням Президента.
Кандидат на посаду судді Верховного суду має відповідати певним вимогам, як-то: бути видатним правником і громадянином Індії, не менше п'яти років підряд служити суддею у вищих судах або не менше десяти років підряд працювати адвокатом при вищих судах штатів.
Закон не передбачає мінімального віку для обрання суддею Верховного суду, а також строку перебування на посаді, але встановлює граничний для судді вік — 65 років. До досягнення цього віку суддя може бути звільнений з посади лише за особистою заявою на ім'я Президента та за його згодою або примусово, в разі доведення неналежної поведінки чи неспроможності здійснювати свої повноваження. Звіль-
нення відбувається на основі наказу Президента, проте в останньому випадку застосовується досить складна процедура.
Звернення Президента з приводу звільнення судді на підставі неналежної поведінки чи неспроможності виконувати службові обов'язки має бути підтримано в кожній палаті Парламенту більшістю голосів за умови, що ця більшість становить не менш як дві третини від кількості членів Палати, які взяли участь у голосуванні, тобто проводиться процедура імпічменту.
Парламент у свою чергу також може за допомогою закону визначити процедуру розгляду відповідного звернення Президента.
Кожен новопризначений суддя Верховного суду до початку своєї діяльності складає й підписує перед Президентом присягу й заяву за певною формою. Суддя не тільки не може займатись будь-якою іншою роботою, а й виступати як адвокат або за дорученням у будь-якому суді чи перед будь-яким органом влади на території Індії.
Другою важливою гарантією незалежності є збереження матеріальної забезпеченості суддів не нижче того рівня, що був у них на час призначення. Службовий оклад, а також право на відпустку й пенсію після призначення суддів не можуть бути змінені Парламентом у бік утиску (ст. 221 Конституції), крім випадків, коли запроваджується надзвичайний стан у галузі фінансів (п. 4 "d" ст. 360 Конституції). Посадова винагорода суддів встановлюється у конституційному порядку; інші умови їх утримання, право на відпустку і пенсію забезпечуються парламентським законом. Як уже було зазначено, він не може бути змінений на гірше для призначеного судді, тобто суддя не повинен постраждати у зв'язку зі зміною законодавства чи економічної ситуації у країні; винятком є лише оголошення надзвичайного стану в галузі фінансів. Система привілеїв, утримання, відпустка і пенсія встановлюються законом або актом Президента згідно із законом і не можуть бути змінені на гірше після призначення судді. Всі витрати, пов'язані з виплатою винагороди та утриманням суддів Вищого суду, мають забезпечуватися з коштів консолідованого фонду штату (ст. 203).
Адміністративні витрати Верховного суду, винагорода та інші кошти на утримання суддів і службовців Верховного суду покриваються за рахунок бюджету, тобто це питання під-
Розділ V |
288
лягає розглядові лише один раз у Парламенті (п. З ст. 146 Конституції) при затвердженні державного бюджету.
Література:
Basu D. D. Constitutional Law of India. — 1977.
Basu. D. D. Commentary on the Constitution of India. — 1977.
Basu D. D. Criminal Procedure Code. — 1979.
Дурга Дас Басу. Основы конституционного права Индии. — М.: Прогресс, 1986.
Розділ VI Судова система Японії