Розділ V


Судова система Індп



 


дя не може виконувати одночасно з основною роботою адво­катські або представницькі функції у будь-якої особи.

Кожен суддя призначається Президентом країни, який, призначаючи головного суддю Вищого штату, консультуєть­ся з Головним суддею Індії, губернатором штату, а коли йдеться про суддю Вищого суду — ще й з головним суддею штату. Про призначення видається наказ Президента, скріп­лений його підписом та печаткою. Судді обіймають свої по­сади до 62 років.

Суддею Вищого суду може бути громадянин Індії, який протягом десяти років обіймав судові посади на території Ін­дії, або десять років був адвокатом при Вищому суді в будь-якому штаті чи послідовно при двох або більше таких судів. До адвокатського стажу входить і той час, коли особа, перед тим як стати адвокатом обіймала судову посаду (певного службовця суду).

Президент після консультацій з Головним суддею Індії може перевести суддю з одного Вищого суду в інший у ме­жах країни. Переведений таким чином суддя, крім своєї по­стійної зарплати, може одержати додаткову компенсацію, яка встановлюється законом Парламенту чи наказом Прези­дента, і стосується не лише матеріальних витрат у зв'язку з переїздом, а й морального дискомфорту.

Судді Верховного суду призначаються персонально згід­но з актом Президента Індії за його підписом і печаткою. При визначенні кандидатів на цю посяду Президент консуль­тується з міністрами Кабінету міністрів, Головним суддею Верховного суду Індії та іншими членами судового корпусу за бажанням Президента.

Кандидат на посаду судді Верховного суду має відповіда­ти певним вимогам, як-то: бути видатним правником і грома­дянином Індії, не менше п'яти років підряд служити суддею у вищих судах або не менше десяти років підряд працювати адвокатом при вищих судах штатів.

Закон не передбачає мінімального віку для обрання суд­дею Верховного суду, а також строку перебування на посаді, але встановлює граничний для судді вік — 65 років. До до­сягнення цього віку суддя може бути звільнений з посади ли­ше за особистою заявою на ім'я Президента та за його зго­дою або примусово, в разі доведення неналежної поведінки чи неспроможності здійснювати свої повноваження. Звіль-


нення відбувається на основі наказу Президента, проте в ос­танньому випадку застосовується досить складна процедура.

Звернення Президента з приводу звільнення судді на підставі неналежної поведінки чи неспроможності виконува­ти службові обов'язки має бути підтримано в кожній палаті Парламенту більшістю голосів за умови, що ця більшість становить не менш як дві третини від кількості членів Пала­ти, які взяли участь у голосуванні, тобто проводиться проце­дура імпічменту.

Парламент у свою чергу також може за допомогою зако­ну визначити процедуру розгляду відповідного звернення Президента.

Кожен новопризначений суддя Верховного суду до по­чатку своєї діяльності складає й підписує перед Президен­том присягу й заяву за певною формою. Суддя не тільки не може займатись будь-якою іншою роботою, а й виступати як адвокат або за дорученням у будь-якому суді чи перед будь-яким органом влади на території Індії.

Другою важливою гарантією незалежності є збереження матеріальної забезпеченості суддів не нижче того рівня, що був у них на час призначення. Службовий оклад, а також право на відпустку й пенсію після призначення суддів не мо­жуть бути змінені Парламентом у бік утиску (ст. 221 Кон­ституції), крім випадків, коли запроваджується надзвичай­ний стан у галузі фінансів (п. 4 "d" ст. 360 Конституції). По­садова винагорода суддів встановлюється у конституційному порядку; інші умови їх утримання, право на відпустку і пен­сію забезпечуються парламентським законом. Як уже було зазначено, він не може бути змінений на гірше для призна­ченого судді, тобто суддя не повинен постраждати у зв'язку зі зміною законодавства чи економічної ситуації у країні; ви­нятком є лише оголошення надзвичайного стану в галузі фі­нансів. Система привілеїв, утримання, відпустка і пенсія встановлюються законом або актом Президента згідно із за­коном і не можуть бути змінені на гірше після призначення судді. Всі витрати, пов'язані з виплатою винагороди та утри­манням суддів Вищого суду, мають забезпечуватися з коштів консолідованого фонду штату (ст. 203).

Адміністративні витрати Верховного суду, винагорода та інші кошти на утримання суддів і службовців Верховного су­ду покриваються за рахунок бюджету, тобто це питання під-


Розділ V

288

лягає розглядові лише один раз у Парламенті (п. З ст. 146 Конституції) при затвердженні державного бюджету.

Література:

Basu D. D. Constitutional Law of India. — 1977.

Basu. D. D. Commentary on the Constitution of India. — 1977.

Basu D. D. Criminal Procedure Code. — 1979.

Дурга Дас Басу. Основы конституционного права Ин­дии. — М.: Прогресс, 1986.


Розділ VI Судова система Японії