Для приватних осіб також передбачено можливість брати участь у діяльності судів. Певне, найтиповішим прикладом може бути система суду присяжних. Вона була створена в Японії у 1929 р. для вирішення кримінальних справ. Однак несприйняття суду присяжних професійними юристами призвело до припинення його діяльності у 1943 p.; цей суд не відновлений і досі.
Попри це деякі особи, не маючи кваліфікації юриста, беруть участь у судових процесах як члени судових, експертних та узгоджувальних комісій, радники сімейних судів. Спільним для них є те, що всі вони обрані судом з представників громадськості й у тій чи іншій формі беруть участь у діяльності суду. Але є між ними і відмінності.
За винятком певної кількості юристів, члени узгоджувальних комісій обираються з числа всебічно освічених та досвідчених людей. У місцевих, сімейних та прискорених судах узгоджувальна комісія розв'язує різноманітні цивільні справи та конфлікти. Комітет складається з одного судді і двох чи більше членів узгоджувальної комісії та працює над тим, щоб забезпечити мирне вирішення суперечок, рекомендуючи кожній із сторін іти на взаємні поступки та компроміси або переконуючи їх погодитись на компроміс, запропонований комітетом. Ця діяльність має важливе значення для нижчих судів.
Члени судових комісій допомагають судді прискореного суду знайти компроміс для сторін у цивільних справах. Вони можуть бути присутні на слуханні цивільної справи у прискореному суді й висловлювати судді свою думку щодо справи.
У процесах, де конфлікту немає, зокрема коли йдеться про землевласників і орендарів, суддя місцевого або прискореного суду вислуховує думку експертного комітету, який складається з трьох чи більше членів, що обираються серед осіб, які не є юристами, але мають професійні знання та досвід у певних питаннях.
Коли сімейний суд розглядає такі справи, як заява про некомпетентність, зміна імені, підтримка, розподіл майна, радники сімейного суду, обрані судом, допомагають своїми порадами роботі судді.
Узгоджувальний комітет та комітет експертів були засновані ще до Другої світової війни, решта — після війни, їхньою метою є відображення поглядів і настроїв загалу під час судових процесів. Усі ці установи з часу заснування їх діють на повну силу.
Варто ще згадати комітет з розслідування звинувачень. Ця система, якоюсь мірою порівняна із системою присяжних у США, спрямована на те, щоб перевіряти обгрунтованість обвинувачень. Комітет складається з одинадцяти звичайних громадян, які були обрані одночасно з членами Палати представників під час виборів; вони розглядають наміри громадського обвинувача щодо заяв позивачів або колишніх злочинців про необгрунтоване притягнення до відповідальності. Якщо обвинувачення визнане несправедливим, може бути вчинено позов проти самого обвинувача. Нині у країні діє 201 такий комітет. Вони є своєрідним гарантом від можливого свавілля представників карних органів і гарантом верховенства прав людини у демократичній державі. Ця особливість японської правової і судової системи є досить унікальною й цікавою новиною серед відомих у світі систем.
Таблиця 1