Карне відділення

Система подання апеляцій у кримінальних справах в Ан­глії та Валії аж до початку XX ст. не витримувала жодної критики, оскільки в загальному праві фактично не існувало права апеляції як такого. Коли поставали складні правні пи­тання, суди найчастіше відкладали їх з тим, щоб розглянути у майбутньому. В 1848 р. був заснований Суд для розгляду відкладених кримінальних справ, який мав розв'язувати правні питання, відкладені виїзними суддями, рекордерами (мировими суддями) чи головами квартальних сесій. Однак це не були апеляції з питань факту, і не можна з певністю сказати, що судді справді відкладали саме ті справи, які сто­сувалися складних правних проблем. Усвідомлення хибності такого способу судочинства в карній галузі, коли судові по­милки можна було виправити лише за допомогою застосу­вання королівської прерогативи помилування, спонукало до заснування в 1907 р. Апеляційного суду у кримінальних справах. У 1966 р. його функції перебрало Карне відділення новоствореного Апеляційного суду.

Право подання апеляцій до Апеляційного суду чітко ви­значено законом. Це право, безумовно, поширюється на справи, в яких постають правні питання. Щодо апеляцій з питань факту чи у справах, де змішано питання права і фак-


40


Розділ І


Судова система Великої Британії


41


 


ту, то для їх подання необхідно дістати дозвіл Апеляційного суду або тих судів, які ці справи розглядали. Хоч досі діє ос­новний принцип, згідно з яким апеляція не повинна містити прохання про виправдання, Генеральний прокурор може до­вести до відома Карного відділення законодавчі положення, які дають підстави для виправдання, з тим, щоб останнє зро­било свої висновки.

Повноваження Апеляційного суду є дуже широкими. Суд може анулювати обвинувальний вирок, відхилити апеляцію, змінити в цілому або частково формулювання винесеного ви­року й замінити мотиви обвинувачення у судовій справі, як­що з наявних доказів випливає, що обвинувачуваний винний в іншому правопорушенні, а не в тому, за яке він був засу­джений. Проте суд не може дати наказу про новий розгляд судової справи.

Рішення Карного відділення Апеляційного суду є обов'яз­ковими для суддів нижчого рівня, які розглядають кримі­нальні справи, включаючи апеляційну канцелярію Відділен­ня Королівської лави, і, вірогідно, вважатимуться обов'язко­вими для нижчих судів при розгляді цивільних справ. Відді­лення визнає прецедентну обов'язковість для себе рішень свого попередника, Апеляційного суду у кримінальних спра­вах, а також рішень Цивільного відділення Апеляційного су­ду (про винятки йшлося вище). Карне відділення також пе­рейняло практику колишнього Апеляційного суду у кримі­нальних справах — не вважати себе зв'язаним своїми попе­редніми рішеннями в тому разі, якщо після уважного розгляду фахівці доходять висновку, що при ухваленні їх ма­ло місце зловживання законом або його неправильне тлума­чення; відтак суд може відступити від суворого додержання букви закону в ім'я справедливості.