Цивільне відділення

Головним функціональним обов'язком Цивільного відді­лення є розгляд апеляцій, що надходять від трьох відділень Високого суду та судів графств. У ряді випадків Апеляційний суд розглядає апеляції, що надійшли безпосередньо від судів нижчої інстанції; в усіх інших випадках апеляції мають на­дійти спочатку до Високого суду, а вже звідти — до Апеля­ційного. Крім випадків, коли апеляція містить прохання при­значити нове розслідування чи скасувати судовий вирок,


апеляційний процес являє собою "переслухування" справи по суті. Однак слід зазначити, що в цьому разі відбувається не повторне заслуховування свідчень, а заслуховування обох сторін, які викладають свої аргументи в усній формі, а також перегляд відповідних документів, як-от суддівських записів та копій свідчень.

Згідно з вимогами Закону про суди графств від 1959 р. та Закону про Верховний суд від 1981 р. Апеляційний суд ке­рується виключно власним статутом. Існує необмежене пра­во подавати до Цивільного відділення апеляцію з приводу остаточного наказу Високого суду в цивільних справах, де йдеться про питання закону або факту; винятками є окремі, спеціально визначені законом випадки. Існує необмежене право апеляційної канцелярії Відділення Королівської лави подавати апеляції з приводу прохання про один з прерога-тивних судових наказів або судовий наказ про передачу заарештованого до суду для необхідного розгляду (habeas corpus). На апеляцію з приводу проміжного наказу суду або судового рішення зазвичай необхідно мати згоду суду ниж­чої інстанції або Апеляційного суду. Такої самої процедури слід додержуватися й тоді, коли потрібно подати апеляцію з тієї чи іншої апеляційної канцелярії Відділення Королівської лави, що являє собою виконання цим органом його апеляцій­них функцій. Існує необмежене право судів графств подава­ти апеляцію з приводу: 1) питань закону; 2) визнання чи від­кидання свідчень; 3) обмеженого права апеляції з приводу питання факту. Крім аіаданил, Апеляційний суд має ще й повноваження розглядати апеляції Суду з питань застосу­вання обмежувальних норм, Земельного суду, Апеляційного трибуналу з питань трудових відносин, а також, у певних ви­падках, суддів у комерційних справах, що виконують обов'язки арбітра.

Як правило, більшість апеляцій до Апеляційного суду грунтується на питаннях права. Маючи повноваження пере­віряти правильність встановлення факту у справі, цей орган не схильний використовувати їх з огляду на переваги, які дістає суддя, безпосередньо спілкуючись зі свідком. Апеля­ція може також стосуватися суми призначеної компенсації. У цьому разі, особливо якщо у справі йдеться про заподіяння особистої шкоди, метою Апеляційного суду є досягнення певного ступеня відповідності між призначеним відшкоду-