Розділ І


Судова система Великої Британії



 


ди письмового провадження і суди, що не мають письмового провадження; 2) вищі суди і нижчі суди.

Перед тим, як пояснити докладніше важливість цієї кла­сифікації, слід зауважити, що існують інші класифікації, хоч вони й не мають загального застосування. Так, можна кла­сифікувати суди за їх функціями. Очевидно, що в цьому ви­падку їх можна поділити на суди цивільної і суди криміналь­ної юрисдикції. Проте така класифікація не є правомірною, оскільки, хоч деякі суди здійснюють чисто цивільну або кри­мінальну юрисдикцію, більшість англійських судів розглядає як цивільні, так і кримінальні справи. Іншою класифікацією був би поділ на суди першої інстанції та суди другої інстан­ції. І цей поділ не набув широкого застосування. Хоч певні суди, як-от Апеляційний суд та Суд Палати лордів, здійсню­ють чисто апеляційну юрисдикцію, а інші суди, такі як ма­гістратські, не користуються ніякою апеляційною юрисдик­цією. У той же час Високий суд правосуддя і Суд корони, здійснюють як юрисдикцію судів першої інстанції, так і апе­ляційну юрисдикцію. За старим поділом суди поділялися на суди письмового і неписьмового провадження. Основна істо­рична відмінність залежала від того, чи вів той чи інший суд протокол своїх засідань. Протоколи судів письмового прова­дження зберігаються в Державному архіві. Суди письмового провадження можуть бути нижчими або вищими. Основною характерною рисою суду письмового провадження є вже не факт ведення ним протоколу, а те, шо він може покарати за неповагу до суду.

Здається, що систему англійських судів краще поділяти за традиційним ієрархічним рівнем на вищі та нижчі суди. Характерною рисою вищих судів є те, що їх юрисдикція не обмежується ні важливістю предмета судової справи, ні гео-графічно. Юрисдикція нижчих судів обмежується як геогра­фічне, так і важливістю предмета конфлікту. Одна з відміт­них рис нижчих судів полягає в тому, що вони перебувають у переважній більшості під наглядовою юрисдикцією Високо­го суду правосуддя, здійснюваною прерогативним наказом. Найважливішими нижчими судами є суди графств і магіст­ратські суди, хоч усі суди, які не згадано в наведеному вище переліку, є нижчими судами. Відмінність полягає також у значенні неповаги до суду, оскільки штрафи, які можуть на-


кладати нижчі суди, набагато менші за ті, що їх мають право призначати вищі суди.

Основною ознакою вищого суду є те, що його повнова­ження не обмежені лише розглядом справ певного типу й не залежать від місцеперебування. Статус вищого суду мають Суд Палати лордів, Верховний суд Англії і Валії (Апеляцій­ний суд, Високий суд, Королівський суд), Судовий комітет Таємної ради, Суд з питань торгівлі, а також Апеляційний трибунал з питань трудових відносин.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що Верховний суд Англії та Валії не є організаційним аналогом Верховного Су­ду України чи інших європейських та американських дер­жав, радше це сукупність трьох самостійних (окремих) судо­вих установ з притаманними їм судовими функціями. До них належать:

1) Високий суд, який має три відділення: канцлерське, з
сімейних справ і Королівську лаву з внутрішніми підрозді­
лами;

2) Королівський суд (або Суд корони);

3) Апеляційний суд з відділеннями карних та цивільних
справ.

Ці суди є вищими, і хоч вони об'єднані загальною назвою "Верховний суд Англії та Валії", однак є не зовсім рівними за своїм становищем у судовій ієрархії. Правильно було б сказати, що Апеляційний суд є головним, бо до його відді­лень можуть бути апельовані рішення, ухвалені не тільки в нижчих, а й у двох зазначених вищих судах.

Рішення всіх вищих судів є обов'язковими для судів графств, магістратських судів та інших нижчих органів пра­восуддя.

Повноваження нижчих судів поширюються лише на ок­ремі регіони й на ведення справ якогось певного виду. Най­більшу вагу серед них мають суди графств та магістратів, а також деякі спеціалізовані суди.

Рішення нижчого суду не мають прецедентно!' обов'язко­вості для інших судів цього ж рівня головним чином тому, що записи його судових рішень їм здебільшого не відомі.

Слід зазначити, що в більшості англійських судів роз­глядаються як цивільні, так і кримінальні справи. Разом з тим законодавство Англії та Валії поділяється на цивільне і