Військові суди (англ. Courts-martial) здійснюють юрисдикцію над членами збройних сил. їхній склад, юрисдикція і судочинство регламентуються різними законами, в основному законами про армію та військово-повітряні сили від 1955 p., Законом про військово-морську дисципліну від 1957 р. і Закиним про збройні сили від 1981 р.
Військово-повітряні та військові суди(англ. Air Force and military courts-martial) схожі за своїми складом і судочинством. Обвинувачений може бути заарештований старшим за званням за будь-яке порушення військового права. У багатьох випадках його злочин буде всього лише порушенням військового статуту, що переслідується у порядку сумарного провадження, і його судитимуть старші за званням. В інших випадках обвинувачений має вибір: бути притягнутий до судової відповідальності у порядку сумарної юрисдикції чи постати перед військовим судом. Серйозні правопорушення завжди розглядають військові суди.
Однак навмисне вбивство, ненавмисне вбивство, зрада та зґвалтування, вчинені в межах Сполученого Королівства, не можуть розглядатися військовими судами; вони повинні розглядатися кримінальними судами звичайної юрисдикції.
В усіх інших випадках юрисдикція цивільних і військових судів збігається. Втім, особа, яку вже було засуджено або виправдано цивільним судом, не може в подальшому постати перед військовим чи військово-повітряним судом і навпаки.
Судовий розгляд злочину у військовому суді багато в чому подібний до розгляду в кримінальних судах ординарної юрисдикції. Йому передує дізнання, яке подібне до попереднього слідства. Обвинуваченого направляють до суду на основі обвинувального висновку, який можна порівняти з обвинувальним актом. Судовий розгляд проводиться принаймні трьома (або п'ятьма у випадку військового суду загальної юрисдикції) офіцерами, яким допомагає суддя-адвокат (консультант з правничих питань у військовому суді) з відомства генерального судді-адвоката, який є юристом і консультує з питань права. Розгляд відбувається у відкритому судовому засіданні. І баристер, і соліситори мають право виступати в суді. Версія звинувачення підтримується армійським або військово-повітряним офіцером особисто або через цивільного адвоката.
Порядок судового розгляду і застосовні норми доказового права подібні до тих, що застосовуються в інших кримінальних судочинствах. Обвинувачений може постати перед судом особисто або бути представленим баристером, соліси-тором чи офіцером-захисником. Присяжних немає. По закінченню представлення доказів і свідчень суддя адвокат підсу мовує результати розгляду та коментує їх з погляду права, полишаючи на членів суду прийняття рішення, яке має бути прийнято більшістю голосів, крім випадків, коли суд має бути одностайним, коли йдеться про винесення смертного вироку.
Виправдувальний вирок є остаточним, у той час як визнання винним підлягає затвердженню старшим за званням офіцером.
До затвердження висновку про винуватість затверджу-вальна інстанція може передати висновок судові для перегляду і відмовитися затвердити рішення, якщо він не підтверджений доказами, був неправомірний або був результатом судової помилки. Необхідність затвердження висновку про винуватість захищає обвинуваченого від несправедливості.
64
Розділ І
Судова система Великої Британії
65
Додатковою гарантією є право Високого суду запобігати перевищенню або зловживанню військовою юрисдикцією шляхом прерогативних наказів про зупинення раніше схвалених дій, про витребування справ і приписів про приводи заарештованих до суду.
Хоч військові суди загалом не можуть здійснювати юрисдикцію над цивільними особами, це можливо, коли збройні сили її Величності перебувають на ворожій території. За таких обставин командування може оголосити воєнний стан. Воєнний стан може також оголошуватися у часи повстань, хоч сумнівно, щоб таке оголошення було обгрунтованим у межах Сполученого Королівства. Крім того, цивільні особи, які найняті обслуговувати збройні сили, що беруть участь у бойових діях за межами Сполученого Королівства, підлягають судові у "постійно діючих цивільних судах", які можуть створюватися за межами Сполученого Королівства згідно зі ст. 6 Закону про збройні сили від 1976 р.
Військовий апеляційний суд(англ. Courts-Martial Appeal Court). До 1951 p. не існувало права оскарження рішень військових судів про засудження. Єдиним засобом судового захисту для засудженого були клопотання перед наглядовою інстанцією або, у випадку посилань на перевищення юрисдикції, прохання про заборонний судовий наказ, передання обвинувального акта до Високого суду чи припис про направлення заарештованого до суду для розгляду законності його арешту.
Військовий апеляційний суд було засновано у 1951 р. відповідним законом. Нині він складається з членів за посадою і звичайних членів Апеляційного суду, суддів Відділення Королівської лави, призначених лорд-канцлером, деяких шотландських та ірландських суддів та інших осіб з правничим досвідом, призначених лорд-канцлером, тобто суто цивільних, а не військових осіб.
На практиці склад суду, який розглядає апеляцію на рішення суду першої інстанції, дуже схожий на склад карного відділення Апеляційного суду. Як і в останньому, до нього мають входити принаймні три судді. Виноситься тільки одне рішення, а процесуальні норми подібні до норм кримінального відділення Апеляційного суду. Підстави для апеляцій до Військового апеляційного суду і повноваження цього суду у прийнятті рішень з апеляцій значною мірою схожі на ті, що
притаманні Апеляційному судові, за винятком того, що в нього немає права оскарження обвинувальних вироків.
Апеляції на рішення Військового апеляційного суду можуть подаватися до Суду Палати лордів на прохання прокурора або захисту на тих самих умовах, що й апеляції на рішення карного відділення Апеляційного суду до Суду Палати лордів.
Військово-морські суди(англ. Naval courts) — це суди, які можуть бути скликані офіцером, який командує одним з кораблів її Величності на одній із закордонних військово-морських баз на підставі поданої йому будь-ким з членів команди скарги, що вимагає негайного розслідування, або коли британський корабель зазнав катастрофи/аварії, залишений командою чи загинув у тому районі, або коли того вимагають інтереси власника будь-якого британського корабля чи його вантажу. Такий суд у складі військово-морських офіцерів повинен розслідувати справу в судовому порядку і може призначити ув'язнення, штраф чи обернення в казну зарплати або зупинення дії чи анулювання офіцерського атестату, відправлення правопорушника на батьківщину для суду над ним і наказати піддати корабель перевірці щодо його придатності для плавання. Апеляції на його рішення можуть подаватися до апеляційної секції Відділення Королівської лави, а звідти, за наявності дозволу, — до Апеляційного суду.
Діяльність військових трибуналів перебуває під наглядом Відділення Королівської лави. Цей нагляд здійснюється через прерогативні судові накази та розпорядження.