Наглядова юрисдикція Високого суду, на практиці здійснювана його Відділенням Королівської лави, є юрисдикцією суду загального права, яка не залежить від законів. Будь-яке положення будь-якого закону, ухваленого до серпня 1958 p., яке виключає яке-небудь з повноважень Високого суду, не може перешкодити Високому судові видавати накази посадовим особам про виконання вимог позивачів або наказів про направлення обвинувальних актів до Високого суду. Існують два способи, за допомогою яких Високий суд може здійснювати свій адміністративно-технічний нагляд за судами спеціальної юрисдикції. Традиційним способом є видання преро-гативних наказів під час судового наглядового провадження. Втім, ці накази можуть стосуватися лише судів, які передбачені законом або принаймні які мають суспільне значення, і не поширюються на суди, що здійснюють чисто непозовну юрисдикцію. Невдоволена рішенням такого суду особа може, однак, вимагати застосування наглядової юрисдикції Високого суду шляхом висунення звинувачення проти судових no-
садових осіб, вимагаючи судової заборони або мотивувальної частини судового рішення стосовно своїх прав.
В останні роки Високий суд демонструє дедалі більшу готовність втручатися в справи торгово-промислових і професійних організацій, які можуть позбавити людей засобів до існування.